Здається, ця жінка з’явилась у Вінниці зненацька. Отак, на показах, закохавши всіх у свої атласні вишивки на рукавах та спідницях… Лена Шиян, дизайнер одягу, яку впізнають за стилем навіть із закритими очима,: про шлях, тернистий, та від того цікавий.

З чого почалась Lena Shiyan?

Я зламала багато стереотипів і стала робити тільки те, що хочу, незалежно від думки інших. Починала лінію авторських прикрас з примітивних простих квіточок із шовку.
В моєму житті є дві потужні рушійні сили: це критика, якої завжди дуже багато, і любов людей та їх віра. Це вагомі фактори: один здається негативним, здатним зруйнувати зсередини повністю, а інший – виключно позитивний, який по-справжньому надихає. Я швидше рухаюся завдяки критиці. Слабких людей вона нищить. А я вірю в себе й у те, що роблю. Тому сприймаю критику як інструмент для досягнення мети.

Як ти долала критику?

Просто рухалася вперед. Насправді, я переживала це в собі. Багато фраз ще й досі відлунює в моїй голові. Самостійно попри критику дійшла до створення неповторної лінії ексклюзивного жіночого одягу. Втілила авторські фотосесії, у яких відкрила жінок по-новому. Довела, що фотосесія – це не тільки гарно одягнена жінка, яка посміхається в яблуневому саду чи в гарній фотостудії. Кожен проект пройшов через мій внутрішній світ. Тому виходив таким, яким я хотіла його бачити.

Розкажи про свої покази

Це стан душі, якийсь своєрідний курс арт-терапії для жінок. Я отримую неймовірне задоволення, коли виходжу вкінці показу на подіум і дивлюся в очі жінок, які усміхнені, які зі сльозами на очах. Це так надихає! Це рух уперед.

Хто тебе підтримував?

Завжди телефонувала лише батькові. Я зі звичайної родини з селища міського типу. Моя мама працювала вихователем у дитячому садочку, а батько – дільничним міліції. Потім він уже став на керівну посаду. Та все-одно сім’я жила скромно.
З батьком завжди радилась, слухала його в усьому. Я б його до цього часу слухалась, тому що дуже любила. Він загинув… Для мене то стало шоком і потребою приймати самостійні рішення. Пам’ятаю, колись хотіла покинути банківську справу, де працювала, щоб відкрити свій маленький магазинчик. Уже на той час у мене були ідеї різноманітних аксесуарів, неповторних, авторських. Але батько казав: «Все завжди встигнеш. Маєш роботу стабільну, маєш стабільний дохід – працюй. Займайся паралельно: роботою та мрією».
Було важко, тому що квіти робила з ранку до пізньої-пізньої ночі, залишаючи на сон 2-3 години. Потім стала паралельно проводити авторські дорослі й дитячі фотосесії, які не приносили доходу, окрім задоволення.

Що стало першим кроком змінити роботу?

У мене просто не стало батька. І я почала, мабуть, доводити і йому, і всьому світу, що можна і квіти створювати, і магазинчик мати, і навіть колекцію одягу відшити. Я просто почала творити те, що хочу й у що вірю, як би важко не було.

—————————————————–

Жінка і сукня– то природні Речі!

Про жіночність та дизайнера Лену Шиян.
Алла Власюк, депутат Вінницької міськради, фінансовий директор ПГ «Віойл», кандидат юридичних наук

Як ви познайомилися з Леною Шиян?

Спершу ми з Леною познайомилася через Фейсбук. Вона додалась до мого списку контактів, а потім запросила до себе на показ. Мені треба було їхати у відрядження, тому запрошення передала своїй мамі, аби та сходила на всі покази, у тому ж числі й на Ленин, і розповіла мені про свої враження. Показ Лени Шиян мамі дуже сподобався, вона одразу навіть обрала для мене декілька суконь. Отак, завдяки моїй мамі та її смаку, ми почали спілкуватись із Леною – спершу як клієнт і дизайнер, а потім уже як подруги. І не більше як через три дні після особистого знайомства ми зрозуміли, що маємо спільні життєві погляди. Я твердо переконана, що люди або входять в моє життя і в ньому залишаються, або проходять повз, тому що ми різні. Лена залишилась.

Чим вас зачепила Лена Шиян?

Мені до вподоби її смак та вміння налаштовувати правильну комунікаційну лінію. Ще вона має душевний характер, що не так часто нині трапляється.

Що в дизайні Lena Shiyan вам подобається?

Я часто їжджу до Європи і буваю в багатьох брендових магазинах та шоурумах. Дійсно здивувало, що дівчинка з Вінниці дуже тонко відчуває тенденції моди й передає їх у своїх колекціях ще до того, як дизайнери з великим досвідом показують ті ж «новинки» на світових подіумах. Іноді ж у них то відбувається паралельно – у світових кутюр’є й у вінницької Лени Шиян.
Також підкуповує те, що в речах Лени багато ручної роботи. Це не якісь вам аплікації, передрук, тиражування. Усі роботи підкреслюють індивідуальність. Тільки погляньте на розшиті шкіряні куртки: бузок, калина… Іноді здається, що від них можна почути аромат самих квітів. Такі романтичні речі від Лени огортають теплом і затишком, наче створюють своєрідну погоду, забезпечуючи враження, що вони саме для тебе. Це дорогого варте!

Що для Вас ближче – сукня чи брючний костюм?

Для жінки природньо носити сукню. Навіть за церковним уставом жінка повинна бути в спідниці. А ще вважається, що таким чином ми підживлюємося енергією від землі. І ми стаємо більш жорсткими й обрізаємо, тобто закриваємо, жіночу енергію, коли одягаємо брюки. Це не може бути однозначно добре чи погано. У сучасному світі варто бути різними. Але не слід забувати про жіночність. Так як не можна солоне замінити солодким, так і речі чоловічого гардеробу не можуть бути домінуючими в жіночій шафі.
Раніше я часто одягала брюки та брючні костюми, бо вважала, що саме так буду на рівні з чоловіками. Зараз же почуваюся сильнішою, коли на зустріч, де переважна більшість чоловіків, приходжу в сукні.
А ситуацію, коли потрібно жорстко вирішувати проблеми, наче м’якою цукеркою, я підсолоджую своїм жіночним виглядом. Красива сукня підкреслює жіночість, привертає увагу чоловіків і розслабляє їх. Жінка і сукня – то природні речі!

Бесіда з Аллою Власюк проходила в ресторані Mont Blanc.
Фото: Таня Петрова