Про чесність бути собою, сміливі рішення, відчуття роду і аналіз того, чому не стається так, як хочеться. 

Що таке розстановки?
Розстановки – це про розставити на місці все те, що відбувається в житті. Чоловіка, дітей, гроші. Часто жінка стоїть на місці чоловіка, або дитина на місці жінки. Я проводжу розстановки також для бізнесу.
Зазвичай розстановка займає 2 години. То не так багато, щоб перед початком будь-яких відносин для себе зробити розстановку. Я за те, аби люди дізнавались про те, що відбувалось в роду, якомога раніше. Це дає змогу не повторювати помилки, які колись робили твої прабабусі з дідусями і т.д. Я даю проживання і почуття, досліджуючи рід. Компанії., які вивчають генеалогію, дають знання і довідки. Ми чимось схожі.

З чого почались розстановки в вашому житті?
Ще з дитинства я дивилась навколо і шукала щасливі пари. Але не знаходила, лиш нещасні. Нещасливими я також бачила своїх батьків.
В моєму роду усі чоловіки були агресивними. І я працювала з агресією чоловіків, яких уже зустрічала в своєму житті.
Ще в моєму житті важливу роль зіграв приклад моєї бабусі. Вона таки розвелась з моїм дідусем, виховала дітей, решту частину життя прожила одна, але була щаслива.
Ці запити я пропрацювала. І все вирішила з допомогою розстановок.
Я працюю не з групами. І сама можу зчитати, що було в людини в роду, і що відбувається зараз. Розстановки можуть змінити долю. Я не психолог, але чую, як звучить біль. І знаю, як їй зарадити. Тому роблю розстановки.
Вперше то почала практикувати, коли з Тиграном лежала на збереженні. Я відчувала запит від інших вагітних. І розуміла, чому не виношуються діти, чому з двох дітей народжується лише одна. Після роботи зі мною почали перевертатись діти, пропадала біль, покращувалось самопочуття. Вони не розуміли що я роблю, але бачили результат. Я ж знала, що це розстановки, тому що ними користувалась для себе. Я розуміла, що можу допомагати, і не маю права пройти повз.

Це дар чи навик?
Скоріше, дар. Він передався мені від мами. А їй – від бабусі.
Я не працюю на тому, що основане на страхах. В роботі можу жартувати, навіть говорити нецензурними словами. Розстановки основані на інформаційному полі. Як воно працює, я ще поки не можу сказати точно. Я зчитує все поле. В цьому особливість моєї роботи. Я бачу ширше, аніж задане питання.

Як ви познайомились з чоловіком?
Ми познайомились в маршрутці: я дуже поспішала, а він просто пішов за мною. Ми гуляли і багато розмовляли. В мить зрозуміли, що дуже близькі і чимось схожі. Ми попили чаю і він у мене залишився. Так стали жити з першого дня знайомства.

Варто берегти відносини?
Коли жінка приймає свідоме рішення, що розводиться з чоловіком, вона змінюється. Він то відчуває, і теж починає мінятись. То дає можливість нових відносин.
Перший шлюб у мене був студентський. Мені просто треба було піти від батька. Другий шлюб – грошовий. Ми разом заробляли гроші. Але мені прийшлось все залишити, тому що я хотіла дитину і я пішла за цим бажання. Третій шлюб – наповнений пристрастю. В ньому народилась Настя. Але цей шлюб був насичений агресією, і я закрила ці відносини. Мій четвертий шлюб мені в радість.
Так от, до питання збереження відносин. Як дитина, я належу батькові. Як особистість – собі. Як жінка – закохана в чоловіка. Але я не поміщаюсь ні в які рамки. Тому належу тільки собі. Бо жінка така ж цінна,
як і чоловік. Тому треба спершу слухати свої бажання. А потім того, хто поруч.

Фото: Вадим Пошелюзний
Місце зйомки: “Солодка мрія”, Порика 42