Лідія Ломако
Вона відкриває в Чернігові «Хлібчик» — пекарню, де хліб на заквасці, як і гідність, не терпить компромісів. Це історія про внутрішню опору, про вибір бути вдома, і про справжній смак, за яким стоїть любов і безсонні ночі.
Медіа красивої жіночої впертості
Цикл матеріалів про жінок, чия сміливість доводить, що головний ресурс країни — люди і справи, які вони роблять.
А також Вінницю, бо саме вона є колискою амбітних жінок країни.
Медіа красивої жіночої впертості
Цикл матеріалів про жінок, чия сміливість доводить, що головний ресурс країни — люди і справи, які вони роблять.
А також Вінницю, бо саме вона є колискою амбітних жінок країни.
До свого десятиріччя Ambitna провела велике AI-дослідження про українських жінок і свободу — від Наталії Кобринської та «Першого вінка» до військовослужбовиць, ветеранок, підприємиць і жінок, які сьогодні впливають на правила. Воно стало початком нової рубрики Ambitna — СВОБОДА.
готуються до публікації →
Ірина Красілич
Активістка, засновниця Клубу українських жінок в еміграції МИ – Є, педагог, є заступником директора в американському садку, раніше багато волонтерила та була експертом в темі інклюзіі.
Українки світу
Цикл матеріалів про жінок, чия сміливість доводить, що головний ресурс країни — люди і справи, які вони роблять.
Читати інтерв'ю →
Вікторія Брунь
Вона розлучалась у 20 і вдруге — у 25. Її TikTok — не просто контент, а нова мова для міста, яке живе на лезі. Вона знає, як тримати себе в купі, коли все розлітається навколо. В інтерв’ю — чесно про Харків, розлучення, блогінг і право бути гучною.
ІРИНА ГЛОБІНА
Як під час повномасшабного вторгнення вона стала волонтеркою для вагітних переселенців а потім відкрила блог, створила спільноту і стала голосом для сотень жінок.
Тетяна Янковська
Вона наважилася на ретрит у Карпатах — і повернулась із новим життям. У Харкові створила жіноче комʼюніті з імпульсу, бо не вистачало подруг, підтримки, тепла. Тепер навколо неї — десятки жінок, подій, проєктів. І багато дійсно важливих питань: як не втратити гідність? як бути собою? як вірити, навіть коли все — нечасно?
Нура Атталах
У 23 роки здійснила мрію — купила авто, і з того моменту все почало змінюватися: більше клієнтів, нові проєкти, відчуття свободи. Для неї це була не просто покупка, а точка прориву. Читайте історію, як одна смілива інвестиція в себе стала поштовхом до великого зростання.
Валерія Гуржій
Медична студентка, яка мріяла про Америку, але створила потужну освітню платформу в Україні. Вона почала з гайдів для однокурсників, а нині керує командою з понад 20 викладачів. Її проєкт змінює медичну освіту — сучасно, доказово, по-українськи. Історія про сміливість, системність і любов до своєї справи.
Вікторія Брунь
Вона розлучалась у 20 і вдруге — у 25. Її TikTok — не просто контент, а нова мова для міста, яке живе на лезі. Вона знає, як тримати себе в купі, коли все розлітається навколо. В інтерв’ю — чесно про Харків, розлучення, блогінг і право бути гучною.
Марія Отченаш
Вона знала, ким хоче бути, ще до того, як навчилася писати. Але дозволила собі реалізувати цю мрію лише у 26 — завдяки любові, що дала їй крила. Тепер вона допомагає іншим не просто виглядати краще, а відчувати себе собою. Її шлях — це нагадування всім, хто вагається: справжні мрії не минають — вони чекають свого часу.
Владислава Василюк
Її чоловік, пілот Су-27 Денис Василюк, загинув на війні, рятуючи побратимів. Вона залишилась — щоб жити за двох, творити, підтримувати інших і зберігати пам’ять про нього. Відверта історія про силу любові, ризик, сміливість і нове дихання, яке приходить навіть у найтемніші моменти.
Шляхетне товариство амбітних українок
Тут немає глянцевої дистанції й відполірованих біографій. Є живі голоси людей, яких війна змусила подивитися на себе чесніше, відсіяти зайве і ще міцніше триматися за свою справу.
ОЛЕНА ПАВЛОВА
ОЛЬГА БРИГА
НАТАЛІЯ ГАНДЗІЙ
АННА МОХ
Prêt-à-lire Digital
Ще до того, як слово «діджитал» стало частиною кожної другої презентації, ми взяли й зробили «Амбітну пані» цифровою.
Три випуски. Три журнали, які не треба було шукати на полиці — достатньо було відкрити екран і гортати.
Ми писали про те, що любили самі: людей, міста, подорожі, їжу, книжки, родину, красиві речі й маленькі радості, з яких насправді й складається велике життя. Без штучної напиженості й гонору — з живими фотографіями, власними історіями та героями, яких хотілося слухати.
У цих номерах було одразу кілька поколінь, розмови про зміни й пошук себе, особисті тексти авторок і навіть рецепти автентичної подільської кухні.
Ми назвали це Prêt-à-lire — готове до читання.
Тоді ми ще не знали, скільки всього згодом переїде з паперу в телефон.
Ми просто хотіли, щоб хороші історії можна було взяти із собою.
І зробили це.
Кожен має що про себе розказати.
since 2014
Це – наш архів із 2014 року. Дизайн міг порушитися. Хтось змінив справу, хтось – прізвище. Але всі ці публікації – частина нашої історії. Ми залишаємо їх публічними, бо цінуємо шлях, яким пройшли.
