В цей день прокидались не лише ми, а й наші голоси. Урок ораторської майстерності в рамках авторської школи жіночої політики та розвитку Олени Павлової був насичений на артикуляційні вправи, тому ми читали, шипіли, сміялись і ба, навіть, “жували язик”. А потім презентували власні проекти, отримавши поради, як не піти в емоції, викликати довіру і не розплистись у власних відчуттях. Було страшно і цікаво). Але ми справились.

А потім, у переживаючи проекти і оповіді одна одної, ми запитали у Олени Павлової про її проекти. І вона згадала звичну для нашого дитинства ялинку зі святковими кульками на ній. Такими блискучими, невтомно красивими і надто крихкими. Це уже зараз їх повно, а раніше вони були дуже рідкісними і справді безцінними. Олена Павлова – фанат новорічних прикрас, і саме ці ялинкові іграшки для неї є теплим і дуже важливим спогадом дитинства. “Мені завжди хотілось їх оберігати. Але ж ви знаєте, як робить дитина: спершу міцно-міцно зжимає, щоб не втратити, а від того крихке лопається. Я завжди плакала над цими кульками, і коли приходили дорослі, то в подарунок завжди мріяла нові такі ж красиві кульки, але які не б”ються. От зараз таких кульок уже багато, але їх важливість втратилась: вони не мають тієї крихкості.

Мені приємно відкривати в людині найпотаємніші і часом надто крихкі речі. Саме ними, як шматочками скляної кульки з дитинства, можеш поранитись. Але ти розумієш, що ця яскрава кулька в кожного є всередині, і дуже важливо ці кулі в собі не давити. А берегти, як саме цінне і важливе!

Фото: Таня Петрова
Медіа-підтримка: “Амбітна пані”
Місце: конференц-зала “Франція”