Повернутись назад

Руслан Сорочинський, автор страв Churchill-inn: про естетику смаку і мрії

Розкажіть трішки про себе

Учасник багатьох міжнародних змагань, я вже дійшов до пів-сотні міжнародних кулінарних дипломів, різного ракурсу та з різних змагань: то і дипломи з конкурсів та змагань, і дипломи, що засвідчують навчальні моменти та вміння. Також я маю дипломи міжнародної школи “Альболі” у Барселоні, навчання в Римі, в Відні, в Франції. Я стараюсь завжди прогресувати, йти вперед в ногу з часом і мати більше можливостей подорожувати, бачити, як змінюється світ.

sorochinskiy01

Який новий щабель розвитку ви перед собою ставите зараз, про що мрієте і до чого йдете?

У мене раніше була мрій дійти до 50 дипломів. Але я так бачу, що мрії на цьому не закінчуються. Завжди хочеться чогось більшого, чогось цікавого. Зараз хочеться дійти до зірки Мішлен.

Чим ви надихаєтесь?

Надихаюсь я тоді, коли є позитивні люди. Якщо таких немає, я дарую їм позитив, і вони автоматично стають позитивними. Натхнення приходить будь-коли: вночі, вдень, уві сні. Я можу розмовляти, і при цьому розмірковувати над новою стравою, перебуваючи в іншому світі. Більше всього надихає церква: це є щира молитва і вдячність Богу за свою пристрасть, за любов і своє вміння. Я вмію цінувати і передавати, я стараюся навчити людей пеедавати. Дуже важливо, коли людина, творча і здібна, вміє навчати і виховувати справжніх професіоналів.

Ваша найулюбленіша страва, яку ви створили

Колись я над тим задумувався. А зараз зрозумів, що у мене немає отих най-найулюбленіших страв, тому що їх є багато, і вони всі для мене є дорогі, цікаві і вишукані. Звичайно, через певний час я на страву дивлюсь іншими очима. Я можу змінити її стиль, філософію, можу запропонувати авторські інтерпретації — більш лінійніші, більш витримані чи демократичні. Я дивлюсь на страву і дуже багато чого бачу. Зараз, у Вінниці, я роблю більш демократичне меню, але воно складається з гарних подач, гарних авторських інтерпретацій. В кожній страві присутня імпровізація. Окрім того, кожна страва готується з продуктів нашого регіону.

sorochinskiy03

Який декор страви більш близький вам?

Всі прості речі є геніальними. Не обовязкого з креветки чи лобстера зробити щось таке «Вау». Треба вміти навчитися зробити прекрасне з простих елементарних речей. З картоплі відшліфувати діамант, з апельсини — зробити чіпс, з шкірки помідора зробити хрумкий хруст. Ота первинність, яку ми постійно відкладаємо в сторону, довершує страву!

Що ви ніколи не приготували би?

Я б не наважився вполювати дичину і щось з нею зробити, хоча я готую з дичини, якщо мені її привозять.

Ви ходите з родиною до ресторанів?

Так, звичайно. Але я стараюсь ніколи нікого не критикувати, адже я розумію, що кожен старається. Але я більш ціную домашні страви, тому що там, де є домашні рецепти, є любов, традиції, і то завжди відчутно на смак.

Естетика смаку і кухні: які вони?

Найголовніше, щоб на кухні існував кулінарний тандем. Люди, які працюють на стравами, повинні бути фанатами своєї справи. І скільки би ти не мав літератури, знайомих, подорожей, дипломів, в тебе ніколи не буде свого, якщо ти не вмієш шанувати чуже. Якщо людина вміє бачити, визнавати і цінувати щось хороше в когось, і вона постійно удовконалюється і вчиться, вона завжди матиме свої авторські страви. Головне — ніколи не опускати свої руки. То є тяжка робота, закулісна робота, адже в зал виходить тільки вже готовий продукт, де поза всіма моментами людина мала би насолоджуватись їжею. Мені завжди приємно виходити в зал, і я бачу, коли людина смакує страву і вона їй подобається. То найбільше задоволення для мене, як автора страви.

Текст: Марина Прісняк
Фото: Таня Петрова
Розмова проходила в ресторанній залі Churchill-inn