Ти могла виїхати будь-де, але залишилась в Вінниці. Чому?

Коли мені родичі сказали «Може, поїдеш за кордон?», категорично відповіла “Ні!”
Моє місце тут – у Вінниці. В мене немає поки дітей, щоб дбати в першу чергу про їх безпеку. Тож маю бути тут і допомагати наближати перемогу України!

До того ж, мою родину російсько-українська війна торкнулася ще в 2015, коли дядько-доброволець героїчно загинув. І я нікому не бажаю проживати подібне горе.

Тож щоб запобігти цьому, треба бути надійним тилом. Абсолютно кожен українець повинен діями пришвидшувати перемогу і підтримувати армію.

Що ти робиш в період війни?

Від першого дня війни я була повна сил, внутрішніх ресурсів та віри в перемогу. Тому могла ділитися з людьми – спочатку безкоштовно допомагала жінкам за допомогою метафоричних карт – інстументом, яким я володію, – віднайти в собі ресурси, щоб жити далі. Створила в телеграмі чат-підтримки, де ми з Машою Шепітко написали казку про Україну в рамках казкотерапії з використанням МАК. Нам її озвучили та проілюстрували. Вийшло потужно!

Також моє навчання на психолога триває. Робота фотографом мене зараз неймовірно заряджає, ще більше, ніж до початку повномасштабної війни. Помітила, що зараз ще більше стає цінною фотографія для людей. Дякую кожному замовнику, що обирають своєю фотографинею, і таким чином дають можливість мені допомагати іншим.
Стараюсь виходити погуляти, зустрічатись з близькими. Ціную кожну таку можливість. І дякую ЗСУ за це! Надихнулась колишніми колегами «екстренки», які допомагають пораненим військовим в лікарнях, І коли є можливість, теж провідую наших захисників, вони дуже потребують такої підтримки! Маю натхнення і почала створювати авторську колоду МАК.
Живу і вірю в перемогу України!

Аліна Дика
Фотографиня, фототерапевтка, МАК-спеціалістка
https://www.facebook.com/profile.php?id=100011340783255