Ти могла виїхати будь-де, але залишилась в Вінниці. Чому?

Я не поїхала з Вінниці. Стали опорою під час війни саме рідні місто, вулиця, квартира, затишні речі та коридор “за двома стінами”, в якому ми всі спимо на підлозі з початку війни.
Коли п’ю каву у кав’ярні, смажу яєчню на кухні чи працюю в кабінеті, подумки згадую наших Захисників. Розумію, що це не стільки наша вдача, скільки їхня заслуга – берегти наш спокій і місто.

Що ти робиш в період війни?

В перші два тижні війни допомагала плести маскувальні сітки в рідній школі-ліцеї 4. Я навіть для того віддала свою сукню. Була на навчанні з домедичної допомоги. Вивчали важливе і неочевидне.

Посильно ділилася, чим могла, але фінансові запаси були скромними. Перед початком війни витратилась на обіцяний донці відпочинок у Буковелі (з Буковеля ми екстрено повернулись, коли війна почалася). Так вирішила відновити роботу в кабінеті. 10% від вартості послуг перераховую на допомогу нашим Захисникам. Вважаю, що в своєму косметологічному кабінети ( а значить, на економічному фронті) можу зробити більше. 

Сенс перемоги: кожен робить те, що може.

Ілона Зварич, косметологиня без ін’єкцій. 5 років практики
Записатись: +380987507029