Повернутись назад

IND beauty Antisalon

Антисалон створений, щоб зробити вас трішечки щасливішими. Дмитро Пасічник та Анна Турапіна розповіли нам, чому варто не жити стереотипами, як наповнювати себе емоціями і де можна навіть уночі зробити мейк чи стрижку.       

Антисалон — це про чи для жінок і чоловіків? Скоріше, для. Адже ми хотіли створити місце, в якому люди могли б отримувати приємні емоції, не обов»язково повязані зі стрижками, макіяжами чи іншими послугами з краси. Вони можуть просто прийти послухати музику, відвідати вечір сальси. Тут ніхто нікого не засуджує, немає комплексів, не перевіряє справність виконаних рухів. До нас приїздять майстри, які вчать людей з нуля. Я сам не вмію танцювати. Верше танцював сальсу тут. Ми оретельно працюємо над тим, щоб людям було цікаво і атмосферно у нас.
Бо атмосфера — це все: і вокальні виступи, і танці, і піаніно, і гітара. У нас під музику можна зробити масаж голови і обличчя, чи парафінотерапію рук. Ми активно працюємо над класними івентами, аби було цікаво людям. Не обмежуємо ні по статі, ні по віку, ні по тому чи іншому вмінню. Не бачу причини, чому не поєднати догляд за собою з якісними відпочинком і спілкуванням?


З чого все почалось?

Довго думали над тим, як зробити, аби людям було цікаво, але при тому ми надавали професійні послуги і особливу емоцію. Нам не хотілось просто стригти, робити мейк чи фарбувати нігті. Дуже кортіло створити таке місце, щоб хотілось вранці йти на роботу, а ввечері не хотілось йти додому.
Однозначно, ми спершу робили для себе. Потім зрозуміли, що з цього можемо створити концепцію.
До нас часто приїздять гості з інших міст. Навіть на вихідні, коли є чим займатись. І то ми дуже цінуємо. У нас можна приємно поспілкуватися і при цьому зайняти себе чимось корисним. Хоча б навіть просто посидіти.
Про концепцію.

Маємо два простори: салон і кімнату для івентів та навчання. Ми акцентуємо увагу на отриманні задоволення від усього. Зазвичай до нас приходять люди 20-35. Але на блюз, наприклад, приходить більш старша вікова категорія. Тому ми свідомо міксуємо заходи, аби кожному хотілось до нас прийти. Організаційний внесок завжди дуже символічний. Сугубо аби покрити роботу та трансфер тих, хто виступає на заході.
Про роботу антисалону.

Салон зазвичай працює з 10 до 19. Далі починається час івентів. Але, у нас і вдень можна пограти на фортепіано чи в настільні ігри, і, за необхідності, постригтись чи зробити мейк вночі.
Звісно, рекомендуємо, аби до нас приходили по запису. Та за наявності вільного майстра ми з радістю надаємо послуги гостям. У нас можна випити кави, чаю, вино чи шампанське, послухати музику, поговорити, просто мовчки посидіти в задоволення, пограти на приставці.

Про натхнення.

Для того, щоб себе наповнювати, я почав грати на гітарі. До того я двічі лише тримав в руках цей інструмент. У нас періодично проходять навчальні музичні майстер-класи в задоволення. Аби потримати в руках інструмент і зрозуміти, то твоє чи не твоє, аби займатись далі. Ми самі тут відпочиваємо і навчаємось. А тому розуміємо, як то важливо.
Команда. У нас були особливі вимоги до команди. А тому проходив відбір. Для нас край важливо, аби ми постійно навчались. І то для нас є ключовим. Якість робіт на першому місці. Тому, чим довше ми відпочиваємо на створених заходах, тим вищим вимогам професійності ми маємо відповідати.
До нас приходять навчатись, бо знають, як ми вчимо. І як би це банально не звучало, у нас є індивідуальний підхід до кожного. Важливим є вимоги до себе і самокритика. Ми — саме такі. А самокритичні люди постійно розвиваються. Страх — це безглузда маніпуляція людьми, яку я не вважаю за потрібне використовувати.
Людина повинна сама розуміти, якщо щось не так зробила. Вона сама то і поправить. За рахунок цього вона самовдосконалюється завжди. У нас в команді все спокійно.
Кожен робить свою справу. Ми вислуховуємо і втілюємо ідеї. Удосконалюємо себе і біля себе.
Ти перфекціоніст?

Ми завжди йдемо до ідеального. Але ж ідеальне — то рамка чи стереотип. Ідеального немає.
До нього треба йти, але кінцевої точки в ідеальності немає. Тому, головне, не стояти на місці і рухатись. Спочатку не завжди рухи можуть відповідати імпульсам мозку, який ви подаєте. Тому, варто напрацювати тіло, а потім мозок зрозуміє усю логіку та звички. Спершу — навики, потім уже приходить розуміння. Те ж саме у спортсменів: чому їм легко переходити із одного виду спорту в інший? Тому що у них є база, яка складається з рухів.


Вона Його. Що про це скажеш?
Люди є самодостатніми і вільними. Ніхто не має бути в стандартному розумінні цього слова залежним один від одного, але відчувати підтримку є край необхідним. Неможливо обмежити людину і очікувати від неї якісь дії. Бо так ми покладаємо якісь свої сподівання, вона це не оправдовує, а ми на неї ображаємось. Це немудро.
Так і жінка не має бути його. Це все стереотипи. А для мене дуже важливо не думати стереотипами. -А

Зодчих 28а, 068 110 6243

Фото Макс Кушка, надані антисалоном Ind Beauty