Повернутись назад

ІННА АХНОВСЬКА:  засновниця просвітницького проєкту «Сімейна школа економіки»

Вона – Інна Ахновська, викладачка, тьюторка, бізнес-тренерка, засновниця просвітницького проєкту «Сімейна школа економіки», членкиня правління ГО «Територія мам». Займається просвітницькою, освітньою та науковою діяльністю.

Що ви робите для жінок і як замовити ваші послуги?

Я проводжу зустрічі для батьків, де розповідаю про хоумскулінг, тобто навчання вдома: юридичні аспекти, організацію навчання вдома з задоволенням, вибір майбутньої професії. Пишу монографію з сімейного навчання в контексті економіки знань, планую зібрати велику бібліотеку книг з домашнього навчання. Вже сьогодні я координую діяльність з об’єднання батьків і замовлення таких книг гуртом. Крім того, мій просвітницький проєкт «Сімейна школа економіки» випускає різноманітну продукцію: по-перше, книги для тінейджерів і дорослих з історії грошей. По-друге, ми виробляємо сімейні бізнес-бокси. Це такі собі навчально-творчо-розважальні коробочки для дітей різного віку. На сьогодні ми пропонуємо квест-бокс «Золото піратів» для великої компанії дітей шкільного віку (ідеальний варіант – дні народження та дитячі табори), бізнес-бокс «Магнат піцерії» (власна справа «під ключ» для дітей 8-11 років) і дитячий бокс «Обміняшка» для діточок від 3 років. Це – посилка з листами і матеріалами для творчості від бабусі Черепахи до свого онука, черепашеняти Джипа, де бабуся розповідає чудову казкову історію про часи, коли ще не існувало грошей. Наприкінці кожного листа бабуся просить онука відписати їй у вигляді творчого завдання.

Всю продукцію можна замовити на нашому сайті simshecon.com . На цьому сайті, а також на нашому YouTube-каналі, ви знайдете безкоштовні відеоуроки з макро- і мікроекономіки для старшокласників і студентів. Багато матеріалів, які ми з просвітницькою метою пропонуємо безкоштовно, розміщені на нашому Telegram-каналі.

Чому саме ця діяльність? Як ви прийшли у професію? Розкажіть про освіту та досвід

З дитинства я мріяла стати Вчителем. Мова не про професію, а про стиль життя. Сьогодні можу сказати, що майже все моє життя пов’язано з університетом – ДонНУ імені Василя Стуса. Спочатку я навчалась при ліцеї ДонНУ на філологічному відділенні. Досі пам’ятаю кайф від написання випускної роботи на тему «Євангельські мотиви у творчості Леоніда Андрєєва (за повістю «Юда Іскаріот»). Але тоді було дуже престижним здобувати професію економічного та юридичного профілю. Я закінчила економічний, потім – аспірантуру, захистила дисертацію, далі – докторантуру. Працювала на рідному економі і паралельно в різноманітних бізнес-проєктах. Коли мій син був малим, дивувалася, чому немає іграшок на бізнесово-фінансову тематику? Адже з усіма цими речами – банками, банкоматами, грошима, магазинами, кредитними картками ми маємо справу щодня! Стикалася з тим, що навіть дорослі не знають, хто зображений на українських банкнотах, дехто й досі, як за часів Фоми Аквінського, вважає підприємництво діяльністю гріховною або безсовісною і вважає, що гроші – це зло, а любов до грошей асоціюють з жадібністю. Я впевнена, що і досі в нашому суспільстві майже відсутня економічна, підприємницька і фінансова культура. Тому моя місія – змінювати цей стан.

Ваші значимі події до сьогодні

Насправді, таких подій дуже багато. Нещодавно я вирішила зробити інвентаризацію досягнень і зрозуміла: ще дуже багато є що згадати і записати. Колись я і моя сім’я жили у Донецьку. Коли розпочалися воєнні дії, ми виїхали на відпочинок і більше не повернулися. Змінилося не тільки наше життя, але й відношення до нього. Тому, якщо говорити про найважливіші події, то, по-перше, це – подолання страхів (а при виході із зони комфорту в тій ситуації виявився «цілий букет» таких – страх за життя рідних, страх втрати всього і зубожіння, страх знецінювання, безпорадності, змін тощо). По-друге, значимою подією я вважаю те, що ми вирішили, що син більше не буде ходити до традиційної школи. П’ять років нашого сімейного хоумскулінгу були чудовим і цікавим періодом нашого життя. Без школи і репетиторів син успішно склав ЗНО і вступив до університету на бюджетну форму навчання за першим пріоритетом. По-третє, у 2016 році я виступила ініціатором і співорганізатором Вінницького освітнього форуму «Сімейна освіта для «нових» дітей»; ідею активно підтримали ГО «Територія мам», БФ «Подільська громада», Вінницька обласна державна адміністрація. Радію, що з того часу суттєво змінилося відношення до сімейної освіти в суспільстві і планую повернутися до формату форуму такого масштабу у майбутньому.

Розкажіть про «тут і зараз». Що це для вас і як знаходитися у моменті?

Моє «тут і зараз» — про спробу суцільного прийняття: подій, людей, ресурсів, погоди і відслідковування своїх почуттів. Знаходитись у моменті сьогодні – це знаходитись у стані потоку, з радістю і подякою у серці. Для того, щоб відчувати себе у потоці, потрібні спокійні розум і серце, а також стан натхнення.

А аби знайти такий стан, мені допомагають: спілкування з рідними, книги, прогулянки на природі, творчість, подорожі, навчання новому, йога, медитації, діти, друзі тощо.

Які слова люди використовують некоректно?

Ми всі використовуємо якісь слова некоректно: або відносно себе (коли ставимо цілі з часткою «не», наприклад), або відносно інших. По-перше, нас ніхто не вчить правильно розмовляти, використовуючи потрібні граматичні форми слів чи правильні наголоси або не шкодячи особистих меж інших людей своєю прямолінійністю. По-друге, ми дуже швидко говоримо, бо в нашому суспільстві не звикли слухати тишу, а мовчання між співрозмовниками вважається «незручною паузою» (тому іноді навіть мозок не встигає за нашими словами). По-третє, нас оточують люди з абсолютно різним рівнем культури. Тому, щодо інших людей, це не повинно нас зачіпати. А над собою потрібно працювати. Всім.

Які списки ви ведете?

Я люблю списки. Складаю списки планових справ на рік, місяць, тиждень, день. Маю списки ідей, мрій, цілей, завдань, майбутніх проєктів. Колись давно мені пощастило на майстер-класі почути від Маргарити Січкар про її блокноти-книги. Вони такі красиві і зовні, і всередині, що такий блокнот можна взяти з полички, розгорнути на будь-якій сторінці і читати, немов книгу. З того часу я теж купляю дуже красиві блокноти, багато пишу, малюю, клею різні корисності з роздруківок та журналів і вважаю власні блокноти своїми найулюбленішими книжками.

Ваші сильні сторони?

Моїми сильними сторонами є любов до життя і людей, доброта, гарна пам’ять, навички швидкочитання і швидкої обробки великих масивів інформації.

Людина, яка склала вплив на те, ким ви є зараз?

Мабуть, на моє ставлення вплинули абсолютно всі люди, з якими я стикалася у своєму житті, адже недаремно ми зустрілися! А найбільший вплив мав мій син. Саме завдяки йому я не тільки змінила, змінюю і, впевнена, змінюватиму свій погляд на різні речі, але й дуже змінилася сама.

Урок життя, який ви зрозуміли?

У моєму житті були потрясіння, проблеми, хвороби, перешкоди. Тому, можу з впевненістю сказати, що все своє життя прямую до своєї ідеальної моделі життя, і цей шлях цікавий та успішний. Колись я пережила розлучення, залишившись вагітною, і сьогодні я говорю про це зі своїми знайомими дівчатами на коуч-сесіях. Адже коли людина у розпачі, їй потрібна не лише підтримка і пошук, але й приклад. Саме він дає віру в те, що кохання, любов, вірність, міцна сім’я – все це є! І що найкраще – попереду. Це – твій урок. І від того, як ти його зрозумієш, як поводитимешся на цьому уроці і як складеш іспит, буде залежати твоє майбутнє!

Ваші цінності?

Цінностей у мене багато. Але, як говорив Джордж Оруелл, всі цінності є цінними, однак деякі цінності більш цінні, ніж інші. Я пропагую сімейні цінності, тобто, найголовніше для мене на сьогодні – сім’я, а саме – сімейні відносини і сімейна справа. Є у нас і багато сімейних традицій, наприклад, одна з найулюбленіших «слово на холодильнику». Полягає в тому, що зранку чоловік пише будь-який іменник на магнітній дошці холодильника. В цей день ми обов’язково повинні про це поговорити: це може бути що завгодно — наукові факти, своє відношення, спогад з життя. На другий день я пишу своє слово, на третій – син, і так постійний кругообіг. Уявіть собі: ввечері, коли всі вдома, у тебе є тема, наприклад, «акула», і ти маєш щось сказати J По-перше, це весело, по-друге, об’єднує сім’ю, по-третє, завжди дізнаєшся чогось нового або на такі інсайти вийдеш, що навіть не очікував!

Про що ви мрієте?

Мрій також маю багато. Знаю, що радять не мати більше 5-7 тем одночасно, але ж усі мої мрії можна проранжувати: за масштабом, пріоритетом, рівнем фантастичності…Кажуть також, що про мрії неможна говорити. Але вірю, що якщо мрія об’єднує мрії багатьох людей, це призводить до синергії і найскорішого її втілення. Я мрію створити колись у місті хоумскул-центр, де можна було б отримати консультації з юридичних питань, а також фахівців-предметників; крім того, там буде бібліотека, музичні інструменти, а також обладнання, необхідне школярам. Адже у старших класах хоумскулери змушені описувати експерименти, лабораторні досліди і практичні роботи суто теоретично: без мікроскопів, реагентів й іншого обладнання.

Базові речі/звички, які є у вашому щоденному житті?

Щодо речей, то я – мінімаліст, і дуже легко звільняюсь від речей. Мабуть, найважливішою річчю вважаю рюкзак. Щодо звичок – то їх так багато, що точно не зможу не згадати всі: рано встаю, мало сплю (але для мене того достатньо), починаю ранок з пішої прогулянки, взагалі багато ходжу пішки, п’ю багато води, багато читаю, постійно навчаюсь новому й удосконалюю навички, роблю ввечері те, що потребує моєї найбільшої концентрації, адже знаю часи своєї активності, намагаюсь слідувати своєму плану-графіку, але допускаю «відхилення», головне – щоб «відхилення» не шкодили ні мені, ні оточуючим, знаю багато про кожен день, в якому живу: яке свято, хто з великих народився тощо.

Люди, з якими ви живете, трішки про відносини

Мій чоловік Владислав, з яким ми разом вже 10,5 років, — теж кандидат економічних наук, доцент ДонНУ імені Василя Стуса, викладач. Син Денис навчається за спеціальністю «Історія та археологія». Сьогодні багато говорять всюди, що люди не є щирими, що за гарними світлинами у соцмережах приховані сварки й роздратування. У нас багато було чого в минулого, і ми знаємо, що будь-які відносини – це не лише гармонія і краса, а й величезна праця. Коли ти хочеш, щоб в тебе вдома було красиво – ти прибираєш, купуєш красиві речі, ремонтуєш і прибираєш зайве. Ти вкладаєш свій час, гроші й енергію в те, що ти хочеш бачити. Так само й відносини: ти маєш вкладати ресурси, вдосконалюватися, бути щирим, мати великий ступінь прийняття і вірити в успіх. Звісно, це все працює лише тоді, коли є любов. Кілька років тому я перестала вимагати чогось від чоловіка,  підвищувати голос на сина і, головне, ображатися. А це і є справжня свобода, хоча шлях до неї важкий…

Що у житті ви вимірюєте і як то робите?

Я вимірюю час. Оскільки вважаю його найціннішим ресурсом після енергії. По-перше, я планую час, складаючи списки і розраховуючи, скільки часу мені знадобиться на виконання кожного завдання. При цьому я залишаю час на дозвілля і відпочинок, а також маю певні «перерви» між справами на всяк випадок. Таке кількісне вимірювання має назву «планування хроносів». За давньогрецькою міфологією, Хронос є володарем часу, Кайрос – бог щасливої миті. Отже, по-друге, я «ловлю кайроси» — часи особливої продуктивності або зручні моменти (наприклад, свій маршрут можна продумати заздалегідь так, що за один день можна зробити багато справ). По-третє, я пам’ятаю про «жабок» (неприємні справи, які постійно відкладаю на потім) і «слонів» (великі масштабні проєкти, які кожного разу хочу відкласти і розпочати з наступного понеділка). Четверте: поєдную справи. Я прибираю, готую їсти, роблю будь-яку домашню роботу у навушниках, слухаючи вебінари. Таких лайфхаків дуже багато, але вони здебільшого не про вимірювання, а вже про управління. Щодо вимірювання, то я порівнюю кількість і масштабність своїх «жабок», «слонів», «кайросів», які я нарешті вже «з’їла».

Що ви хочете досягти і до чого прагнете?

Хочу досягти стану абсолютної гармонії і прагну транслювати це, аби люди знали, бачили і вірили, що наше щастя – в наших руках.

Книга \ фільм \ навчальний канал?

Дуже багато читаю, в основному – нон-фікшн. Якщо говорити про цей жанр, то кращими з прочитаного вважаю «Ігри, в які грають люди» Еріка Берна та «Сім звичок високоефективних підлітків» Шона Кові (на мій погляд, універсальна книга, і подобається мені більше ніж книга батька Шона – Стівена «Сім звичок високоефективних людей»!). Якщо мова про художню літературу, то мені подобаються твори Ремарка, Булгакова, Фіцджеральда. Нещодавно відкрила для себе Сент-Екзюпері зовсім з іншого боку. Для сімейного читання рекомендую «Момо» Міхаеля Енде: і дітям буде дуже цікаво, і дорослі багато над чим почнуть розмірковувати, а можливо, й змінять деякі звички. Щодо фільмів, то я не люблю кіно, дивлюсь лише за компанію з сім’єю, при цьому наступного дня можу не згадати, про що був фільм. Але, як мама хлопця, пам’ятаю всі фільми про супергероїв, Marvel, Star Wars, а також фільми з наукової фантастики (ці рекомендую, сподобаються!): Interstellar, «Пассажири», Oblivion. З навчальних каналів дивлюсь різне у залежності від мого запиту. Для всієї сім’ї рекомендую канал «Галилео», а в фейсбуці дуже подобається група «Сокровища мировой живописи».

Про що я вас не запитала?

Мабуть, про хобі? Ми подорожуємо Україною. Відкриваємо для себе різні цікаві місця і пишемо про це для інших. Син Денис з дитинства навіть веде тревелбук «Великий Денисівський довідник по містам і селам України». Завдяки хобі народився ще один вид нашої діяльності. Так, ми дійшли того висновку, що всі рюкзаки, які є у продажу сьогодні, — або великі туристичні, або малі для школярів і студентів. Ми хотіли мати рюкзак, з яким можна було б подорожувати (і він вміщував би багато речей), а зупинившись в готелі, можна було б викласти непотрібні на прогулянці речі і йти порожнем. Тому ми розробили урбан-рюкзак, наші друзі VseVporyadke допомогли втілити цю ідею в життя. Потім почалися замовлення від знайомих, і наразі ми пропонуємо пошиття зручних сітіроллів за індивідуальним замовленням!


Вся продукція – на сайті simshecon.com
Фото надала Інна Ахновська