Повернутись назад

ІРИНА ШЕВЧЕНКО: фотограф

Вона працює фотографом. Фаворитами є зйомки портретів і Love story. А найбільше захоплення — це мистецтво весільної зйомки. ПРО ДІЯЛЬНІСТЬ Фотографія супроводжує мене все життя, починаючи ще зі школи. Це було захоплення для душі. Навіть на день народження ще у 8 класі на всі подаровані кошти я самостійно, не порадившись ні з ким, придбали омріяну […]

Вона працює фотографом. Фаворитами є зйомки портретів і Love story. А найбільше захоплення — це мистецтво весільної зйомки.

ПРО ДІЯЛЬНІСТЬ

Фотографія супроводжує мене все життя, починаючи ще зі школи. Це було захоплення для душі. Навіть на день народження ще у 8 класі на всі подаровані кошти я самостійно, не порадившись ні з ким, придбали омріяну «мильну» фотокамеру.
Саме професійно, на комерційній основі, почала займатись цією справою не так давно. Поштовхом до цього став випадок з життя, коли до сестри на випуск не приїхав фотограф. Вона довірила таку важливу подію зафіксувати мені. Після цього я зрозуміла, що мені сподобалось фотографувати і я хочу займатись цим
на професійному рівні. Потім була фотошкола, майстер-класи, навчання онлайн.
Зараз у мене такий період, коли цікаво спробувати себе у всіх можливих видах фотографії. Це своєрідний пошук себе.

Як замовити вашу зйомку

Зазвичай цінник починається із 400 грн/год , але остаточна ціна залежить від побажань клієнта та складності виконання. За годину зйомки, зазвичай, виходить 80 та більше вдалих кадрів, котрі не дублюються. Усі фото віддаю з корекцією кольору та 10 з них — у детальній ретуші, найкращих 5 з яких
друкую. Отримати знімки можна через файлообмінник, друковані — особисто.
Часто люди просять додаткову ретуш, або друк фото(за окрему плату). Можливий варіант виготовлення фотокниги або ж придбання подарункового сертифікату.

Знайти мене не важко : інстаграм — iryna_shevchenko_photo , фейсбук- Ирина Шевченко Фотограф Винница, або ж за номером телефону — 0636285122.

Можна на фото побудувати бізнес і мати час на близьких людей, чи все ж потрібно мати фінансовий тил?

Фотосправа потребує значних фінансових вкладень, починаючи з техніки, яку постійно необхідно оновлювати, закінчуючи витратами на постійне вдосконалення як у фотографії, так і у її обробці.
Зараз пріоритетним для мене є інвестування всього заробленого в особистий розвиток. Це ніби бумеранг, де ти постійно вкладаєш, потім заробляєш, потім знову вкладаєш.
Досягнувши значного рівня, без перебільшень, можна мати хобі, яке дуже добре оплачується, що стимулює робити більше, краще, якісніше.

Тому зараз фотосправа — це основний напрям діяльності, адже забирає кожну вільну хвилиночку на шляху до вдосконалення. Навіть звичайний перегляд фільмів перетворився на аналіз кожної сцени і використаних у ній прийомів (світло, композиція, деталі) для передачі певного настрою та атмосфери.

Як поєднуєте роботу і сім’ю?

Поєднувати сімейне життя із будь-якою справою завжди нелегко. Особливо, коли є діти, а у мене їх двоє. Але немає нічого неможливого. Мій девіз:»Можна поєднувати усе — головне правильно розставити пріоритети». Не менш важливою є самоорганізація, і багато недоспаних ночей. Іноді тільки о 12 ночі вдається виділити час для обробки фото чи для навчання.

Які страхи подолали на шляху до становлення себе як фотографа?

Найголовніший страх — заявити про себе оточуючим. Потім була критика, до слова, не завжди конструктивна. Але свою функцію виконала, і прогалини знань були одразу ж заповнені. Це стимулювало шукати інформацію, нерідко щось дійсно цінне є платним. Та без цього розвиток неможливий, тому усе
складається так, як потрібно. Треба йти туди, де важко, страшно і некомфортно — і тоді ціль буде досягнута.

З ким боролись? (хто був проти того, щоб ви стали фотографом, і як то подолали)

На щастя, найближчі люди в мене вірять. Тому це ще більший стимул доводити, що все не дарма.
Критика — своєрідний погляд зі сторони, аналіз зробленої роботи і, звичайно, підтримка від рідних — є своєрідною «шестернею», (як у швейцарського годинника), важливим механізмом, з якого складається розвиток фотографа.

ПРО ОСОБИСТЕ
Що любите робите для себе? Як собі дякуєте за досягнення?

Насправді, зараз перебуваю у декретній відпустці, тому багато часу витрачаю на родину. Але ніщо так не радує, як приділення часу для себе. По можливості, намагаюся викроїти вільну хвилиночку для спорту, регулярно бігати. Виходить не завжди, але формування корисних звичок — це завжди добре. Коли хоча б
мінімальні плани виконано і є результат, можна потішити себе обновками. А в нагороду за свої старання прощаєшся із ще одним розміром на користь меншому.

Розкажіть про відносини з чоловіком: що є важливим і першочерговим?

У стосунках із чоловіком, окрім класичної моделі, де чоловік є головним, все ж важливо рівноцінно будувати відносини. Разом долати труднощі, розвиватись, розділяти смак перемоги в черговій успішній справі.
Що стосується спілкування, то головне — це не лише вміти чути, а й слухати. Іноді, спостерігаючи за іншими парами, лише переконуюся в тому, що не менш важливою є саме повага. Це стосується чоловіка, дітей та й навіть самої себе.
Стосунки — це вогнище, в яке постійно треба підкидати дрова. Для кожного вони свої. Навіть у різний період у тій самій родині необхідними будуть різні «горючі матеріали». Головне — вміти побачити, що саме потрібно в конкретний момент: відпочинок, романтика чи, навпаки, спільна справа. Вмітибалансувати — це завжди мистецтво, в тому воно цікаве.

Традиційне, жіночо-рутинне: як у вас налагоджений побут?

У побуті я обожнюю порядок. Це смішно, але я складаю графік роботи на день.
Саме після цього я можу встигнути все, тому день проходить із користю. Також планую організацію дитячого простору (час для сну, гри, сну, харчування). Все чітко розписано по годинах, навіть мої помічники отримують інструкцію на день.

Фото надані Іриною Шевченко