Повернутись назад

КАТЕРИНА РЕУТОВА: лайф і бізнес коуч

Розкажи про свою діяльність Коучинг — це про роботу з цілями. Це про досягнення результатів. Часто у людини є певна ціль, але не завжди вона чітко вимірювана. Наприклад, з життєвого запиту: «Я хочу обрати напрям діяльності». Його можна обирати виходячи з першого бажання. Але все ж варто концентрувати увагу на місії і особистому призначенні, цінностях. […]

Розкажи про свою діяльність

Коучинг — це про роботу з цілями. Це про досягнення результатів.

Часто у людини є певна ціль, але не завжди вона чітко вимірювана. Наприклад, з життєвого запиту: «Я хочу обрати напрям діяльності». Його можна обирати виходячи з першого бажання. Але все ж варто концентрувати увагу на місії і особистому призначенні, цінностях. Тому, я, лайф-коуч, працюю з запитом.

«Я хочу знайти своє призначення», » Хочу вийти з залежних відносин», «Я в кризі» — це ті запити, з якими до мене звертаються. Є ще грошові запити, по типу: «Я хочу більше заробляти». Скільки? Ціль — не вимірювальна. Завдання коучингу — розробити стратегію для досягнення цілі. Вона має в собі також роботу зі стримуючими переконаннями. Бо всі ми родом з дитинства. І багато речей — звідти. «Багато хочеш — мало отримаєш». Знайомо? Але це про стримуючі переконання. Досить часто, коли клієнт уже визначив ціль, розуміє, як до неї прийти, наприкінці сесії засмучується. Ти задаєш питання, чому так стається, чому він вважає, що з цим не справиться. А там переконання на кшталт “я цього не варта”. І це про стримуючі переконання, з якими я працюю. Я бачу свою місію в цьому

А про що бізнес-коучинг?

Бізнес коучинг — то про роботу з командами, коли є запит наприклад, розробити проект. Для цього команда має дивитись в одному напрямку. Я допомагаю прийти до результату.

В бізнес-коучингу є місце різним програмам, як в стратегічному менеджменті. Є план: «Ми хочемо заробити мільйон грошей». Це, по правді, такий собі план. Як організаційний коуч, я рекомендую провести стратегічну сесію, в якій ми виявляємо фінансові вимірювальні цілі і показники. А також ті ресурсні області, які мають бути залучені. Недостатньо сказати, що «Я хочу на бізнесі заробити мільйон грошей в наступному році». А що для цього потрібно з точки зору маркетингу, управління персоналом, з бізнес-процесами? Це те, з чим я працюю.

Розкажи про свій шлях

Я 4 роки працюю у сфері HR. Останні пів року займалася виключно коучингом.

Є певне переконання: коли у людини болить зуб, вона йде до стоматолога. Коли у людини болить душа — вона йде до подружки пити вино. Для мене це не робоча стратегія. Тому що це дуже повільно і про позицію жертви. Я займалась з психотерапевтом з питань стримуючих переконань. Я прийшла з запитом, що я нещасна на своїй роботі. Якщо чесно, в першій своїй коуч-сесії я вибігла з кабінету, бо то було мега неприємно. Вона запитувала мене: «А ти точно цього варта?» І от ти сидиш, і тобі треба прийняти рішення та взяти відповідальність на себе, я заслуговую більшого чи ні. Саме ці моменти спробувала на собі (мала запит по фінансовим показникам). За результатами сесії за місяць я збільшила дохід втричі. Потім подумала собі, що колись навчусь коучингу.

Однією з психотерапевтичних вправ, які роблю, я пишу собі листи на десять років вперед. Типу, «Привіт, Катю 2027 року…» Я побачила, що все, що напланувала собі на ті десять років, збулось відсотків на 40 впродовж цих двох років. Переїхала до Одеси. У Вінниці мені було круто, але це місто мені тоді здавалось маленьким. Я ж хотіла чогось великого. Тому в Одесі працювала ейчаром і паралельно навчалась коучингу.

Про досвід

Я почала працювати в 14. Спершу — офіціанткою в «Віденській каві» на Театральній. Я була жахливою офіціанткою, то була геть не моя сфера. Стала експериментувати і влаштувалась помічницею нотаріуса. То все було мега-скучно. В 18 влаштувалась працювати в колл-центр. От там за три роки отримала свій певний досвід, розслабилась і заспокоїлась. Спочатку була оператором, потім — менеджером з продажів, далі — керівником відділу продажів. А потім взагалі пішла у відпустку на 3 місяці, тому що хотіла погуляти. Закінчила інститут і випадково попала в ейчар-сферу на позицію рекрутера. Так і почався мій розвиток в сфері эйчар.

Моя спеціалізація — це корпоративна культура в роботі з персоналом. Можна по-різному управляти людьми. Певні речі можна робити локально, по типу «ось вже пішло пів штату людей, давайте швиденько ми втілимо якийсь процес адаптації…» А можна йти інакше: через візію, місію, цінності і їх подальшу трансляцію. Тому що корпоративна культура — це про вміння менеджменту комунікувати і доносити внутрішні регламенти і правила. Я вважаю, що це моя сильна сторона: робота з ефективністю , корпоративною культурою і стратегічний менеджмент. В цьому я мала активний досвід впродовж останніх двох років. До цього я пройшла всі процеси ейчара. Але те, як я навчалась — це найцінніший мій досвід. Мені завжди попадались опції, типу «Ось є задача» . Ти дивишся на неї, кажеш «Я справлюсь», йдеш в ванну, плачеш, виходиш і починаєш гуглити, шукати людей і рішення. І це найкращий досвід, бо він формувався саме так. З коучингом я також використовувала ці інструменти. Десь інтуїтивно, десь я бачила це у свого коуча.

Я завжди собі і комусь задаю найкраще коучингове питання: «Щоб що?» По типу, нам потрібно вибудувати процес адаптації. Щоб що?

Коли я працювала ейчаром, я завжди задавала питання: «Який вимірювальний результат для вас буде показником?» Це все про коучинг. Так вийшло, що таргетована реклама мене почула: у видачі попалась крутезна пропозиція в Одесі по навчанню коучингу. Я прийшла на перший модуль і зрозуміла, що це для мене якась точка неповернення. В той момент моє життя стало круто змінюватись.

Мені можна довіряти, тому що я маю особистий досвід, який пропрацювала на собі. І всі запити, які приходять від клієнта, резонують моїм запитам. Дуже багато людей не сприймають , що помилка — то досвід, на основі якого ти можеш реалізуватись. Більшість людей вважають, що ти маєш бути мега ідеальний, тому що тільки в цьому ключі ти можеш бути хорошим.

В плані коучингу — то мій власний пропрацьований досвід. В плані ейчара — впродовж 4 років я працювала в різних групах компаній. І кожен отримував своє: компанія — результати, я — свій досвід. Пройшла багато: роботу з іноземними інвесторами, комунікацію. Я багато знаю. Наприклад, щоб закрити позицію технолога, я з агрономом виїжджала в поле, де мені показували, як перевіряється Ph грунту. Все перевіряла спершу сама, все записувала, щоб знати, за якими критеріями маю обрати потрібного спеціаліста. Технологи, агрономи, кухарі, механізатори. За кожним я ходила. Маючи чотири роки досвіду, навіть пропрацьовуючи коуч-сесію з власником компанії, я уже знаю, на що слід звернути увагу. Це про питання, щоб вивести людину трішки з зони комфорту.

Якщо про цифри: у мене було по 10-15 співбесід вдень. І мінімум 600 людей з різних компаній, з якими працювала.

Для чого людям потрібні коучі, а компаніям — ейчари і бізнес-коучі

Людині потрібен коуч для того, щоб підвищувати свою ефективність . До того ж, не тільки в плані бізнесу, а в плані відносин, сімейного життя. Коучинг працює в плані побудови нових стратегій. Грубо кажучи, якщо у дівчинки щоразу не виходить з особистим життям — питанням не в тому, що всі погані. Варто звернути увагу на себе. Людина звикла жити в одній життєвій моделі: не говорити з партнером про свої потреби, не берегти свої межі, бігти кудись постійно. Це все про закоренілу стратегію. Коуч допомагає змінювати звичну стратегію.

Це про особисту ефективність. Якщо ти розумієш, що жити тобі залишається років 56, з яких 15 йде на сон, 8 — на їжу, 7 — на ванну і т.д.. Залишається 10 років на реалізацію цілей. Всього 10 років! Коучинг — то для людей, які хочуть багато від життя. Для людей, які прийняли той факт, що вони варті отримувати більш якісні результати. Це для мене про лайф-коучинг.

А ейчар — то кращий помічник для керівника, його «бойова дружина». Керівник, власник, операційний директор відповідають за дуже багато напрямків. Завдання ейчара — погода в домі. Те, як ми це робимо — то окрема тема. Ейчар потрібен, коли йдуть кадри, коли є якась незадоволеність в колективі і низька ефективність персоналу.

Люди — то головний ресурс. Ними хтось має займатись. Їх цінностями, потребами, їх рівнем задоволення і ефективності. Ейчар — це такий же управлінець.

В той час бізнес-коуч потрібен більше для команд чи структури в цілому. Є група людей, які управлінці, вони мають інструменти і своє бачення. Бізнес-коучі потрібні для того, щоб між управлінцями створити єдине бачення і розділити відповідальності, аби ті досягали загального результату швидше і ефективніше.

Вартість послуг

Я працюю по запитам. Якщо це лайф-запит, це виглядає так: є я як коуч, і є клієнт. Ми маємо 30-хв розмову, в якій формулюємо запит. Бо по практиці, людина приходить і каже: «Все погано». Це гарно, але ж до якого результату я маю привести? Якщо клієнту підходить моя манера спілкування (тому що мене інколи буває багато, я голосна), я розумію, що запит екологічний (я не працюю з запитами по типу «я не можу поєднувати дружину і коханку»), ми маємо коуч-сесію, яка зазвичай триває від сорока до шістдесяти хвилин. Вартість консультації — 1000 грн. Одразу оговорюємо очікування клієнта: «В рамках цієї години до чого ти хочеш прийти?» Це дуже цінно працює, тому що людям притаманно себе жаліти.

До мене приходять люди з конкретною ціллю: прийти з точки А дійти до точки Б. Людина купує мій час для того, щоб я допомогла дійти до потрібного місця.

Бізнес-коучинг. Зазвичай я проводжу стратегічну сесію: планування і визначення чітких цілей, шляхів досягнення результату, контрольних точок, відповідальних осіб, дедлайну. Зі стратегічної сесії власник і його команда отримують «дорожню карту»: В гугл-таблицях я прописую, як все має відбуватись, хто що робить і за що відповідає. Але в більшості випадків я все ж працюю як коуч-ейчар: по втіленню ейчар-стратегії з повним фулом. Цінник дуже різний. Одна львівська компанія, наприклад, замовляла в мене процес рекрутингу і адаптації. Для них то вартувало 500 долл один процес, який включав в себе від початку і до кінця навчання власників і відповідальних осіб. Запорізька компанія зробила запит на стратегічну сесію і ейчар-стратегію з повним наповненням. То робота на 3,5 місяці. Для них був чек від 2000 долл. Є фіксована вартість консультації, а далі формується ціна запиту. Тому що навіть бізнес-запит власника — то особистий запит, не бізнесовий чи командний. Типу, команда не працює, постійно спізнюються.

Або, обожнюю запит: «Моя команда нічого не робить».

— В що вам хотілося б?

— Щоб вони працювали.

І коли ти починаєш відмотувати, про що це для керівника, стає видно, що у більшості керівників є прив’язка до потреби бути цінними для своїх працівників. Це про глибинну річ — самоцінність. Фіксована вартість — 1000 грн. а далі ціна формується виходячи з бізнес-запитів та очікувань.

То може бути як особиста зустріч, так і онлайн-консультація чи розмова телефоном.

Освіта

Я – юрист за першою освітою. Дивом закінчила інститут, бо на третьому курсі зрозуміла, що це — не моє. Маю багато пройдених тренінгів і семінарів з рекрутингу, зі спіральної динаміки, курс «Ейчар-директор», Лондонський курс підбору та пошуку персоналу. Багато точкових заходів, які проходила. Раніше не розуміла значення диплома, завжди ходила за знаннями. А от з коучингом все інакше. Я закінчила міжнародну школу коучингу ICU, представництво є в Одесі і в 33 країнах. Мені здавалось, екзамен, для того щоб сертифікуватись, я здавала із останніх сил. Ти ходиш, сплачуєш кошти, проходиш певний особистий досвід, але за результатами — можеш отримати звичайний сертифікат, що закінчив школу, або професійний. Ми навчались майже 9 місяців. Якщо не складаєш екзамен, ти отримуєш звичайний сертифікат. У мене Professional диплом, який дозволяє приїхати в будь-яку із цих 33 країн, і я там буду котуватись як коуч. Мій диплом міжнародного зразка, і я цим дуже пишаюсь.

60 годин особистої практики, в якій ти працюєш як коуч, клієнт і супервізор, аби розуміти з усіх боків. Далі — створення індивідуального авторського тренінгу, проведення цього тренінгу, 15 групових коуч-сесій, 5 коуч-сесій з професійним майстер-коучем. Мені здавалось, для того, аби сертифікуватись, бракувало лиш пір’я з вуха північної сови :). В червні цього року я закінчила навчання. Але активно практикувати почала ще з Нового Року.

Я — трансформаційний коуч, і працюю з поведінковими запитами (із точки А в точку Б). Проте бувають ще клієнти, які розуміють, як туди прийти, але не можуть. бо мають чіткі внутрішні переконання, які є перешкодами. То є робота з внутрішньою дитиною. Мій рівень сертифікації і моя кваліфікація дозволяють мені також частково працювати з психотерапевтичним напрямком. Ми можемо повертатись в минуле. Я бачила, як відбуваються чудеса і зміни у клієнтів.

З усіма я працюю досить регламентовано. Але маю одну дівчинку, яка може мене просто набрати, і ми впродовж 20 хв. просто розмовляємо.

Приведу приклад. Запит «Я боюсь, що від мене піде чоловік»- то не запит на коуч-сесію. Вірним буде «Я хочу не боятись», «Я хочу позбутись почуття..». Коли ж клієнт приходить в такому стані, коли є певний рівень істерики, і ти не можеш ущемити людину будь-якими питаннями типу «Що для тебе буде результатом», ти даєш максимальну підтримку. До чого ми прийшли за 20 хвилин? Є панічний страх, що чоловік піде. Почавши розмотувати ситуацію назад ми вийшли на те, що коли дівчинці було 11 років, від неї пішов батько. Тобто тато досить довго казав їй, що вона єдина в його житті, а потім він просто пішов. Що подумала про себе 11-літня дитина?

— Що тоді маленька дівчинка для себе вирішила?

— Що тато пішов, тому що я погана.

Цій дівчинці зараз 30. З 11 до 30 вона в собі несла внутрішнє переконання, що вона погана. Вона зруйнувала свої перші відносити. Зараз має прекрасні відносини чоловіка і дитину. І страх, що чоловік піде. Свідома її частина саботує подружнє життя, провокує чоловіка, себе вводить в сумні стани. Повернувшись в минуле, ми змінили внутрішнє переконання про себе і знайшли нову стратегію поведінки. Коучинг — то про роботу з собою.

Скільки ти навчаєшся?

Зараз — півтори години на читання профільної літератури. Інший час — він про клієнта. Є базові методики. Ти їх знаєш і нікуди від них не підеш. Працюючи з різними психотипами і через людей, я підлаштовуюсь і обираю найбільш дієву схему. Я досить жорсткий коуч.

До цього навчання займало по 3 години два рази на тиждень. + 2 дні в місяць повноцінні 9-годинні модулі. Також додатково по години 2 читала, розписувала карти, працювала над собою. Десь так.

Тобі залишається час на тебе саму і на побудову особистих відносин?

Усі питання в цінностях. З 14 років я працюю. З того часу всю свою дорогу я постійно навчалась, працювала і заробляла. У мене не було потреби у відносинах.

Колись я мала залежні відносини, тоді сублімувала у роботу. Потім для мене робота стала безпечним місцем для самореалізації. Тому, мені не треба було мати відносин.

В лютому я повернулась з відпочинку. Там, їдучи по Шарму на автомобілі, я зрозуміла, що не на то витрачаю своє життя. В Одесі я прокидалась о 5-ранку. В проміжку 5-7.00 мала сніданок і зарядку. О 8.00 йшла на урок англійської, 9-18.00 я працювала, з 18.30 навчалась на коуча. Уяви собі,весь час все виключно за графіком. Я повернулась, щоб поглянути на своє життя. І побачила: мені 24 роки, у мене сіпається око. Так,у мене класна робота, я живу в прекрасному місту, добре заробляю. Але який сенс в цьому, якщо я не щаслива і не знаю чого я хочу від життя? І от коли я сіла задавати собі питання, почали приходити відповіді. Ситуація в Єгипті стала для мене тригерною. Ми з подругою пропустили літак. Уяви наш стан: ми маємо тільки 10 долл на двох, нас виставили в готелю, зірвали браслет . І ось, ми стоїмо посеред Шарму, кліпаємо очима. І ти не розплачешся, тому що треба щось робити. Тоді я зрозуміла, що це таке — жіноча енергія. Що це значить, коли треба просити про допомогу і приймати  її. Це був крутий досвід, і це сталась нова точка неповернення. Коли вже не можна було жити так, як я жила раніше. Потім я залишила все. І вивела своє правило : ніколи не погоджуватись на менше, і йти звідти, де тобі погано. Я зрозуміла: робота в Одесі — супер, люди — дуже класні. Але я нещасна. Просто це не мій шлях. І от уже 6 місяців я випрацьовую в собі нову стратегію заробляння грошей по-жіночому, зі стану хочу, а не треба.

Твій день зараз

Я роблю те, що хочу. І отримую від того задоволення. Працюю 3-4 години на день. П’ю каву, зустрічаюсь з друзями, займаюсь собою, почала читати «Шантарам», який все не можу подужати. Готую їжу.

Я багато чим пожертвувала заради цього графіку. Але ні про що не шкодую. Я дорого заплатила за переїзд в Одесу: там залишилась одна,майже без друзів і знайомих, у  мене не складались відносини. Але у мене була одна ціль: стати професіоналом в своїй сфері. У мене були свої індикатори. І я заплатила за то тотальною самотністю. В Вінниці я заробляю не той рівень, до якого я звикла. і це питання мого вибору: я можу працювати зараз, а можу робити те, що мені подобається.

Я багато стратила, але я віднайшла себе, і це дуже цінно.

Жіноча і чоловіча енергія: в чому різниця

Я не можу себе назвати експертом в цьому питанні. Для мене жіноча енергія — то про внутрішній стан. У мене є таке розуміння, що жіноча енергія — то про прийняття,наповненість, любов. І коли відбувалася якась ситуація, неприємна ситуація, найперше що я думала — «так, як тут все розвернути на 180 градусів і вирішити?». Але то не зовсім вірно, для мене зараз. 

Чоловіча енергія для мене — про рішення, ціленаправленість, про вміння говорити ні. В бізнесі ти завжди на чоловічих енергіях. Тому що ти ставиш задачі, вирішуєш задачі, відстоюєш своє бачення і межі, несеш відповідальність за когось. Це чоловіча енергія. Але мені здається грамонічна жінка — це про вміння балансувати чоловічі та жіночі енергії. 

Жіноча енергія — вона підтримуюча, приймаюча. І якби в жінки сталась якась страшна ситуація, жінка не пішла б змінювати все на 180 градусів. Жіноча енергія — то обійти, знайти найкращий варіант вирішення. І нехай на то піде більше часу, але ми все робимо плавно.

Я маю розуміння, коли для мене чоловіча енергія — більше про створення, а жіноча — про збереження.

Як це виглядає в мене: я маю внутрішнє розуміння “добре”. Я це відчуваю з допомогою різних технік, медитацій і коучинга в тому ж числі. Але точно знаю, що коли у мене в районі сонячного сплетіння я відчуваю якесь тепле сонечко, тоді я наповнена і щаслива. Жіноча енергія — то про наповненість, якою ти можеш поділитись. Тому що, як я думаю, чоловіча енергія береться від жіночої. А жінка — наповнюється, щоб віддавати.

Ось чому жінка повинна не комусь, а в першу чергу собі. Щоб потім мати чим ділились.

Шлях від страху до успіху

То шлях довжиною в життя. Один успішний кейс не дає відчуття успіху. Мені було дуже страшно залишитись одній, то про дитячі прив’язки. І шляху, як такого, нема. Ти варишся у своїй голові. Та іншої дороги нема — бійся, але роби. Зараз легко про це розповідати. Але на своєму шляху я просто кожен раз боялась, але робила.

Я маю чітке переконання: якщо у тебе формується ціль, у тебе на то є й ресурс.

Розшифруй:

жінка — це великий скарб цього світу, людина, яка здатна створювати і генерувати радість, робити комфортним оточення. Жінка може народжувати. Це вау. Так як ми маємо здатність робити нових людей, проекти, емоції, ми можемо створювати, а можемо руйнувати. Жінка — це океан. Вона може підтримувати величезні скелі, а може їх розрушити в водночас. Це найкраще комплексне відображення всіх стихій. Води, з її підтримуючими і руйнівними властивостями. Вогню, який може як спалити, так і зігріти. Вітру, який як задає вектор, так і розвертає повністю.

Чоловік — це величезне багатство цього світу. Вони сильні і сміливі. Їм можна довіряти, у них є чому вчитися. Якщо метафорично, чоловік — то як  великий скелястий гірський хребет. То про захист сім’ї, території, кордонів. Я захоплююсь чоловіками. Наскільки для мене жінки створюючі і руйнівні, настільки ж — чоловіки унікальні. Чоловік приходить в цей світ і обирає в дружину собі жінку. Він турбується про неї, доки вона народжує і виховує дітей. То так велично.

Сім’я — то про безпеку, про базову цінність. Про підтримку. Сім’я і дім — то безпечний простір, де ти можеш бути собою. Це люди, які мене люблять за те, що я просто є. Бо якщо тут мені треба себе продавати (як фахівця, коуча), то сім’я приймає безумовно.

Робота — то про самореалізацію, про визнання, місію, про можливість знайти в собі ті сторони, якими ти можеш бути корисна людям. Для мене робота — то про призначення і можливість бути корисною.

Я переконана, що життя нас до чогось веде. І якби в моєму житті не було стільки поганих та важких подій, я б не мала такого потужного досвіду і не могла б допомагати іншим. То про можливість служіння.

Здоров’я — то про любов до себе.

Книги:
451 градус за Фаренгейтом. Рей Бредбері
Як перестати бути вівцею. Ніка Набокова

Фільм
Джой. Крутий фільм про віру в себе, про не боязнь вирішувати щось.

Особистість

Єлизавета Бабанова і Олена Тараріна. У Бабанової є книга «Дзен на шпильках», також рекомендую.

У мене є ціль, і я до неї прийду. Я хочу працювати віддалено і подорожувати. В моїй картинці світу відносини і сімейне життя я бачу після 30-33 років. Зараз хочу поїздити, спробувати цей світ на смак і дотик. Я хочу навчитись серфити. У Бабанової схожий шлях. Вона росла, помилялась, працювала з собою. Її рівень життя — те, до чого я теж прагну.

Де і що вчити?

— Щоб що?

— Щоб любити і приймати себе.

— Всі наші запити про любов до себе. То треба відчути. Це не можна десь прочитати чи отримати інструкцію у психолога, коуча чи ще десь. Доти, доки ти для себе не позначиш, що для тебе значить «любов до себе». Для мене любов до себе — про вміння потурбуватись про себе: фінансово, фізично, емоційно. Про вміння відновити свій ресурс і захистити себе.

Я можу бути сильною лідеркою на роботі. А можу бути дівчинкою -дівчинкою. Ідея — бути в балансі. Потурбуватись про себе — то про вміння створити собі фінансову подушку, вирішити будь-які питання, про можливість вибудувати свої особисті межі і захистити свою внутрішню дитину. Це контакт душі зі свідомістю. Це вміння собі відповідати на питання: це про мене, чи про ту людину, яка тобі зробила погано. Любов до себе — то прийняття себе.

Табу

Йти звідти, де мені погано. І ніколи не погоджуватись на менше. Завдяки цьому зробила два вагомих кроки у своєму житті: я пішла з залежних відносин ( раніше погоджувалась на відносини, в яких мене обманювали і знецінювали — а я на то закривала очі). Коли ми довго там, де нам погано — важко звідти вийти. Бо ми знаємо, як бути в поганому, і не знаємо та боїмось, як воно буде там, де буде добре. Так я колись прийняла рішення і вийшла з залежних відносин. І коли я вийшла з них — то було дуже тяжко. Тому що стара стратегія вже не працює, вернутись ти не можеш. А нова ще не вибудувана.

Тому, один раз вирішивши не погоджуватись на менше, один раз вибудувавши собі нове чітке переконання, ви зміните своє життя на інший лад.

І ще — йти звідти, де тобі погано. І мати чітке переконання, що твій Всесвіт про тебе потурбується.

Ще для мене любов до себе — то про вірність собі.

Як відновлюєшся і поновлюєшся

Залежно від степеня тяжкості. Тривалий час я ідентифікувала себе з роботою і представлялась: привіт, я Катя, я ейчар-спеціаліст, і т.д. Це про статуси і соціальні ролі. Але не про мене. Потім я тривалий час шукала відповідь на питання, хто я — без усієї цієї соціальної мішури. Які мої цінності, чому я прийшла в цей свій і чим буду корисна. Було дуже важко. Десь три місяці я проплакала, так як не знала відповідей. Бо коучинг і психотерапія — то про біль, насправді. І про крутий результат потім.

Коли я закипаю, мені корисно два дні полежати вдома в кімнаті з затемненими шторами, дивлячись серіали і при цьому не гнобити себе.

Я маю чек-лист речей, які заряджають. Жінці дуже важливо бути наодинці з собою, в тиші. Я люблю гуляти в парку чи лісі. Пити каву в гарних місцях, одна. Я люблю обіймати дерева і гладити старі будівлі. Манікюр, педикюр, масочки, аромасвічки.

А взагалі — для всього є час, який дає змогу все прожити. А від того — відчути і отримати досвід. Якщо ми маємо зараз не той результат — значить, далі є більш глобальний замисел, аніж ми собі думаємо.

Ти — у себе одна, і найголовніша людина в твоєму житті — це ти. Головне про це пам’ятати.


0938345378
Фото надані Катею Реутовою