Ти могла виїхати будь-де, але залишилась в Вінниці. Чому?

Чесно, не було часу, з першого дня війни продовжували працювати, але на волонтерському фронті поки мали на це ресурси.

Думки після других вибухів у Вінниці вивезти дитину були, але підтримували люди, які, як ангели, підтримували у важкі часи.

Так, частину людей, що були близькі втрачено, але вибудувались нові міцні відносини. Змінились цінності і пріоритети. Я не змінилась, хіба, подорослішала, на років так 20 стала старшою, з’явилось сиве волосся.

Що ти робиш в період війни?

Ой, я почала готувати.. смачно і по-домашньому. До цього на тривалий період закинула приготування через завантаженість на роботі. Багато навчаюсь. Хочу систематизувати всю діяльність. Зараз на моєму шляху зустрічається багато Дуже Крутих Людей.

Я дуже вдячна усім і хто за кордоном, і хто в Україні, за наше єднання і готовність допомагати один одному. Я точно знаю, що завдячую людям, які стоять на захисті країни зараз життям.

Ліна Неволя
СЕО UBPR
(до війни – людина бізнесу, після війни – Людина)
https://www.facebook.com/lina.nevolya