Ти могла виїхати будь-де, але залишилась в Вінниці. Чому?

В мене тут є киця, яка позіхає коло мене щоранку, коли я підвожусь з ліжка; є пес злісної породи, який гавкає на вхідні двері за найменшого шурхіту; є спеціально навчений сусід, який своїм караоке змушує ще більше цінувати тишу… Тобто, тут в мене є все, що потрібно для комфортного життя))  Якщо більш серйозно, то історія “всьо пропало, валимо” також володіла мною, але недовго. Із перших очевидних причин мого “невід’їзду” було те, що моєму старшому сину 19,5 і він майже одразу пішов записуватись в тероборону. Без нього я їхати не хотіла.
Друга причина – моя керівна посада і відповідальність за робочий процес (є моменти, які онлайн не вирішуються). Тим більше, у Вінниці залишалось моє керівництво і колеги, зусиллями яких зараз намагаємось відновити діяльність.
Також на мене вплинула і позиція моєї молодшої сестри Марини, яка впевнено говорила про те, що залишається у Вінниці. Зараз вона з чоловіком Вадимом активно займаються волонтерською діяльністю. Вона для мене приклад в багато чому) 
На 8 березня я планувала соло-подорож в Париж. В мене були придбані квитки і заброньований готель. Подорож не відбулась. 

Так ось, я хочу, щоб мої поїдки закордон були пов’язані з туризмом, навчанням, новими враженнями. А не з соціальною допомогою і пансіонатами для біженців.

Що ти робиш в період війни? 

На другий день війни я як “ушкварена” шукала пляшки для коктейлів молотова,  а потім шукала місце, де їх прилаштувати. Це вдалось не одразу. І хай ці зусилля були марні, хай ті пляшки не знадобляться. Я розглядаю такі зусилля в контексті: “Не хочеш, щоб був дощ, візьми парасольку”. Також як і всі нормальні люди, я трохи долучилась до створення дефіциту на ринку клейкої плівки для вікон, тушонки і туалетного паперу. Але вчасно схаменулась.  Не дивлячись на мою фанатичну любов до книжок, читати я змогла тільки на третій тиждень. Зараз пів-дня провожу в офісі, вирішуємо поточні робочі питання; пів-дня присвячую (дуже намагаюсь))  домашнім урокам молодшого сина і своєму навчанню англійській мові. Також все ж вивчаю можливості для себе часткової онлайн-зайнятості. Насправді, маю багатий досвід і в фін.звітах, і в аналітиці, і в HR , і в просто “вести розумні бесіди” і надихати людей навколо. Віра не покидає навіть тоді, коли читаю аналітику джоб-порталів про те, що ринок праці зменшився на 90%.

Юлія Паньковська
Я і до війни, і  зараз є фін.директором в компанії ТМ Вікна Корса.
https://www.facebook.com/pankovskaia

P.s. Вище написане не стосується ситуацій, коли в містах людям загрожує реальна небезпека. В таких обставинах їхати потрібно як можна швидше.