Таня Мартинюк

Виїжджати за кордон я не планувала, тут мої рідні, мій дім, тут я можу бути чимось корисна.

Ти могла виїхати будь-де, але залишилась в Вінниці. Чому?

Перші дні війни у мене був якийсь стан ступору, в голові було безліч питань і ні однієї відповіді. Аналізуючи попередні події, я знала, що буде війна, і ми навіть з сім’єю обговорили план дій, але я до останнього надіялася, що війни не буде. Насправді, чоловік і мама наполягли, і я зі своїми дітьми виїхала з Вінниці до бабусі в село у Вінницькій області.

Згодом я приїхала у Вінницю, саме в цей час розбомбили аеропорт, повернулася в село і через кілька тижнів вже повернулася у Вінницю з дітьми.

Я постійно слідкувала за новинами і дуже переживала. Розуміла, що так далі продовжуватися не може і мені потрібно переключитися та жити далі, працювати, планувати… Так почала відновлювати свій бізнес, спочатку онлайн, а згодом і офлайн.

Виїжджати за кордон я не планувала, адже тут мої рідні, мій дім, тут я можу бути чимось корисна.

Що ти робиш в період війни?

Під час війни я продовжую працювати, надавати якісні послуги, проводити заняття для дітей, допомагати фінансово ЗСУ. Вірю в перемогу, але не можу просто сидіти і чекати закінчення війни, бо розумію, що так як раніше вже не буде, і треба адаптуватися до нової реальності.

На початку війни, коли ми відновили заняття онлайн, я була впевнена, що мій бізнес офлайн під час війни нікому не потрібен, і зараз головне – сховати дітей в безпечне місце. Але з другої половини березня мені почали телефонувати батьки наших учнів та нових і питати, коли ми вже відчиняємося. Так я зрозуміла, що наші послуги під час війни ще актуальніші, вони допомагають дітям повернутися до звичного життя. Тому з початку квітня я відновила діяльність на одному філіалі, де у нас є бомбосховище.

Життя триває зараз, і його не можна поставити на паузу, просто пересидіти і перечекати війну.

Я вважаю, що саме зараз кожен має робити свою роботу, усе можливе і не можливе для спільної і швидкої перемоги! Щоб відволікти дітей від війни та підтримати психологічно, дати їм можливість розвиватися, спілкуватися з своїми однолітками, я вирішила розпочати безкоштовний проект для дітей- переселенців. Ми проводимо творчі майстер-класи, заняття з англійської мови, психологічні заняття. Адже війна перевернула життя багатьох і вкрала безтурботне дитинство наших дітей!

Таня Мартинюк
Засновниця і керівниця дитячого центру “Дошколярик”, клубу “Easy English” та курсів “Result ЗНО”
https://www.facebook.com/profile.php?id=100018483005911


про людей, які змінюють.
бо “не святі горшки ліплять”.