Повернутись назад

ВІКТОРІЯ ПРИЙМАК: учитель Кундаліні йоги

Вона – мама, яка відкрила онлайн-магазин виробів з плюшевої пряжі, щоб задовольнити інтерес шестилітньої доньки до грошей. Та учитель Кундаліні йоги.

Хто ви і чим займаєтесь

Я — Вікторія Приймак, у січні мені виповниться 36. Заміжня. Мама дівчинки Маргаритки і хлопчика Дані. Більшість часу займаюсь дітками, домашніми справами, рукоділлям, саморозвитком. А ще творчими заняттями зі своїми дітьми: навчаю їх жити, проявлятись і реалізовуватись в цьому світі. Я шість років у декретній відпустці! Це вже як покликання.

Наприклад, наша донька дуже цікавиться грошима, можливостями, які вони дають, і тим, як їх заробити (їй виповнилось 6 років в жовтні). Ми з чоловіком їй розповідаємо. Але щоб вона точно зрозуміла цей процес, я вирішила відкрити он-лайн магазин, де разом з нею будемо продавати вироби з плюшевої пряжі та плюшеві іграшки, які я в’яжу. Вважаю, що дитячі захоплення потрібно підтримувати одразу ж, хоч це і потребує значних зусиль зі сторони батьків. Це важливо робити поки ще є в дитини інтерес, щоб вона засвоїла свій урок, щоб задовольнила свої бажання, щоб наповнила контейнер знань, поки це актуально.

Але є ще одна любов у моєму житті — це Кундаліні йога. Я розвиваюсь і як учитель Кундаліні йоги з 2015 року.

Що ви робите для жінок і як замовити ваші послуги

Я періодично організовую групові заняття та тематичні міні семінари для жінок, які точно мають зцілюючий та розслабляючий ефект. Також готова працювати індивідуально, по запиту та в он-лайн форматі: то дозволить підібрати зручний формат для обох.

За допомогою практики Кундаліні я маю змогу допомагати собі та жінкам просто зупинитись в цьому шаленому ритмі життя, глибоко вдихнути, плавно видихнути і почати знімати зайву напругу, досягати глибокого релаксивного стану, покращувати своє самопочуття, підвищувати рівень енергії та перезавантажувати себе і наближатись до високих вібрацій, які відповідають високим вібраціям Всесвіту. За допомогою технології Кундаліні йоги можна налагодити роботу всіх систем нашого фізичного тіла, особливо важливі для мене робота нервової системи та гормональної. За допомогою практики Кундаліні йоги можна навіть звільнитись від впливу нумерологічних та астрологічних багажів, з якими ми народжуємось. Можна просто практикувати Кундаліні йогу і досягти того рівня, коли ти самостійно вирішуєш: якою тобі бути, що робити, де жити і т.п., коли відкриваються всі потенціали і таланти, тобто всі негативні сторони свого характеру трансформувати в ресурсні. Тобто можна «спалити» свою карму і родову карму, відповідно. Так зникнуть всі хвороби, шаблони мислення та поведінки, які шкодять особистісному розвитку, здоровій реалізації та щасливому, повноцінному життю.

Зі мною можна зв’язатись в:

Instagram @tori_prima
Facebook Victoria Prima
Viber +380987690349

Розкажіть про місто, в якому живете

Київ — це велике місто, столиця. Всі знають про нього щось. Я ніколи не прагнула жити у великому місті, мені було комфортно у Вінниці. Але у Всесвіту свої плани, напевно, він вірить, що велике місто відповідає калібру моєї особистості. Київ має свою особливу енергетику. Я відчуваю її, як чоловічу енергетику — тут все швидко, конкурентно, конкретно, о півночі ще не сплять, на світанку вже не сплять. Київ під силу сильним чоловікам і сильним жінкам, які не бояться про себе заявляти, які не бояться конкуренції і готові викладатись на 100%. Наприклад, у Вінниці жіноча енергетика переважає, по моїм відчуттям. Коли я у Вінниці, то надихаюсь нею і починаю щось творити в потоці, навіть без відпочинку і часто виснажуюсь. В Києві я почала більше відпочивати і зменшувати кількість своїх обов’язків, ніби відчуваючи захист і батьківську турботу цього міста. Район, в якому ми живемо зараз, відносно новий. Тут багато молоді та дітей, тут все розраховано і організовано для комфортного життя з дітьми. Щоб і діти були зайняті своїми справами (в кожному дворі дитячі майданчики, багато кафе та кав’ярень з дитячими кімнатами та зонами, дуже багато дитячих садочків, розвивайок, шкіл), і батьки мали б час на свої справи.

Чому саме ця діяльність? З чого все почалось?

Щодо Кундаліні йоги, то почалось все з того, що чоловік почав практикувати її, коли я була вагітна нашою донечкою. Потім поринула в материнство, і дуже старалась сама все зрозуміти і все змогти. На 2-му році материнства я була просто знесилена, без енергії, напружена і дратівлива. Моя подруга, Світлана Іванюк, порадила мені спробувати походити на заняття з Кундаліні йоги. Я не уявляла, як я зможу це організувати, бо потрібно було з кимось залишати Маргаритку, а нікого не було. Тоді попросила чоловіка, і він мене підтримав. Він залишався з нею зранку, а я їздила на 6.00 на ранкову йогу. Попри безсонну чи важку ніч, ранкова йога для мене стала подарунком і джерелом сил та енергії. Я розслаблялась під час виконання вправ і відпочивала від домашніх обов’язків. Потім мені захотілось рухатись далі, тому почала навчання по міжнародній програмі підготовки учителів Кундаліні йоги «Йога осознания» під керівництвом Гуру Раттани. Головний принцип навчання: «Не сертификат делает человека учителем, а его искреннее, идущее из самого сердца желание служить и делиться тем, что он знает и практикует сам». Тому я досі без сертифіката, але хочу, щоб все в нашому житті склалося благоприємно. І в 2020 році поїду на сертифікацію.

Ваші значимі події до сьогодні

Мені хочеться виділити наступні події, окрім самого мого народження та зустрічі з моєю родиною, яку я дуже люблю.

Мама вийшла на роботу, коли мені було трішечки більше року; за мною доглядала її мама, моя бабуся — я дуже її любила; навчання в Вінницькому національному технічному університеті (ВНТУ), проживання у гуртожитку — створили умови для  дорослішання та самостійності; досвід роботи офіціанткою, продавчинею, консультантом у мережевих компаніях, робота у ВНТУ інженером у центрі електронних комунікацій з різноманітними обов’язками та в чоловічому колективі; робота асистентом на одній із кафедр ВНТУ, я навіть деякий час викладала у студентів практику комп’ютерних мереж! Деякі невдалі стосунки з хлопцями, зате вдала зустріч з моїм чоловіком (в мої майже 25), яка додала в наші життя більше радості, любові, взаємності, підтримки, цікавих подій та подорожей. В нас почалось спілкування з дружби, ми були колегами. Він надійний, вірний. Я це побачила одразу і вирішила, що він буде моїм чоловіком. А потім чекала…

Папа потрапив в реанімацію після крапельниці — лікар помилився в назві і призначив судиннозвужувальні замість судиннорозширювальної! Та подія мені сигналізувала, що юності час закінчуватись і скоро слід починати і про батьків піклуватись. Потім наше одруження, моя вагітність, вихід у декретну відпустку та народження донечки. Після цього життя змінилось дуже круто і непередбачувано. Я вирішила, що материнство і робота на весь день — несумісні. Почала практикувати Кундаліні йогу і навчатись за вчительською програмою. Життя змінилось ще крутіше, і набуло більш глибокого змісту. Чоловік переїхав до Польщі на 6 місяців. Нас мав теж забрати, але повернувся назад. Ця подія дала мені досвід відносин на відстані та довгоочікувані зустрічі. В цей час більше допомагати мені почав папа, що дуже важливо для мене і для Маргаритки. Я стала проводити заняття з йоги для жінок. Переїзд всією сім’єю до Києва. Маргариткині перші садочки. Моя вагітність Данею —  її необхідність я відчула ще до зачаття. Народження синочка — ця подія відкрила в мені ще більше любові, ніжності, сил та змісту материнства. І допомогла примиритись та прийняти свою роль мами, щоб рухатись далі.

Ще до важливих подій хочу віднести подорожі. Навіть подорожі Україною, маленькі, короткочасні — змінюють нас, показують щось нове: нові можливості, нові варіанти, нові можливі сценарії. Вони розширюють наш кругозір.

Щоб мати те, що є у вас зараз, потрібно було докласти зусиль/зробити обмін/піти на свідому жертву. Яка ціна того всього?

Так, зусиль докласти довелось і доводиться докладати щодня. Приходиться постійно рости, розвиватись, тримати курс на самовдосконалення, до глибшого розуміння себе в будь-яких обставинах, проявляти любов та прийняття до себе, до близьких. Особливо в буденності, в обов’язках, в материнстві і в подружньому житті (де частіше говорю «так» дітям і чоловікові, обов’язкам, ніж своїм бажанням і часто здається, що я розчинилась там і мої границі розмитими стали, що я вже океан і охоплюю все, що я безмежна, що я відкрила в собі надсили); прийшлось подорослішати, але знайти в цьому радість — наприклад, попрощатись з думкою, що хтось прийде і за мене все вирішить чи завершить якийсь складний процес, але навчитись радіти від своїх старань та від отриманого результату, тобто від безпосередньої участі у своєму житті. Можна тільки просто просити про допомогу, а не очікувати її. Наприклад, коли хочу з кимось конкретним зустрітись — я пишу чи телефоную і домовляюсь про зустріч, щоб це було зручно для обох сторін. Довелось навчитись брати тільки на себе відповідальність за своє життя (а в моєму випадку це ще й відповідальність за життя дітей) і не намагатись перекласти її на інших, наприклад, на лікарів. Я зрозуміла, що тільки сама жінка може навчитись розуміти себе, відчувати себе та свій стан, зрозуміти якої саме вона хоче уваги, допомоги та турботи. А всім близьким лише конкретно та м’яко донести цю інформацію, без очікувань, що вони самі здогадаються. Довелось навчитись дбати і про близьких, а не лише про себе. Ставити правильні запитання, щоб краще зрозуміти потреби інших. Намагатись бути підтримкою та, частково, домашнім коучем і психологом.

Довелось піти на свідому жертву — це моя реалізація, поки, тільки в сім’ї. Я знаю, що можу бути хорошим учителем йоги, наприклад, але не готова робити це за рахунок дітей, за рахунок часу з чоловіком та сім’єю. Я не готова до того, щоб наші діти виховувались нянею, поки буду самореалізовуватись як йогиня — від цього холодно стає і сумно. Мені хочеться, в першу чергу, побудувати міцну сімейну основу: місце сили, куди б ми всі могли повертатись, отримувати підтримку один одного, ділитися своїми досягненнями та переживаннями. Де кожен з нас міг би наповнитись, відновитись, відпочити з відчуттям спокою та безпеки. А це потребує значних зусиль.

Ціна того, що є зараз у мене — це, можна сказати, обмежене коло спілкування. Після кожної значущої події в моєму житті частина людей сама собою відсіювалась просто в наслідок того, що я не мала змоги докладати зусиль для збереження відносин.

Які списки ви ведете?

Списки покупок. І записи щодо бажаних напрямків подальшого розвитку, цікаві теми для розгляду чи вивчення.

За що ви себе хвалите?

Хвалю себе за те, що я займаюсь розвитком своїх дітей, що навчаю їх любити, розуміти та поважати потреби інших. При цьому розуміючи свої потреби та бажання. Також звертаю їхню увагу на важливість вміти озвучувати свої наміри, свої потреби, свої бажання. Хвалю себе, що знаходжу сили та натхнення всяко підтримувати чоловіка. Хвалю за те, що знаходжу час і для себе, для своїх потреб та бажань та розповідаю про них своїй сім’ї. Хвалю за креативність, за гнучкість, за прагнення до легкості і за намір спрощувати, а не ускладнювати.

В чому ваша ідеальність?

Я бачу речі такими, як вони є, і стараюсь їх для себе такими ж приймати, без прикрас. А от для тих, хто не готовий приймати життя і факти такими як вони є (чесно, не всім це потрібно), я трішки «припудрюю» їх перламутровою пудрою, щоб не руйнувати їхню картину життя. Наприклад, якщо подруга не сприйме той факт, що її чоловік незрілий, що він психічно застряг у юності і тому задивляється на інших жінок, не приймає відповідальність і уникає обов’язків, то я просто постараюсь її підтримати, вислухати і, можливо, просто запитаю, який вихід із ситуації вона бачить, що вона може зробити. Тобто, в першу чергу, я стараюсь підтримати людину, намагаюсь проявляти турботу, а не робити тільки вигляд турботливої. Стараюсь допомогти людині знайти вихід зі своєї ситуації самостійно, а не роздаю мої поради іншим.

А ще люблю свободу та коли є право вибору. Я ціную це і стосовно себе, і по відношенню до інших. Стараюсь домовлятись навіть з дітьми.

Я не нав’язую своє бачення правильного життя, а з інтересом спостерігаю за різними його сценаріями на прикладі різних людей. І аналізую їх.

Людина, яка склала вплив на те, ким ви є зараз

Щодо мого особистісного розвитку, то це Світлана Іванюк. Вона роздивилась у мені глибину і зміст ще коли я й не здогадувалась, що в мене таке може бути. Більше 10 років тому… Це дивовижна жінка, яка гармонійно поєднує в собі турботливу дружину та маму, мудру жінку, учителя Кундаліні йоги і цілеспрямовану бізнес леді. Вона може за день вислухати десятки людей і постаратись їм допомогти! Вона завжди йде на життя і приймає його у всьому його різноманітті та складності. Світлана завжди нагадує мені пам’ятати, що найважливіші дві людини в моєму житті — це я і мій чоловік.

Хочу виділити ще, що стосується мене, як дружини, мами, господині, то важливими є моя мама та мама мого чоловіка. Вони різні і, доповнюючи одна одну, допомогли мені сформуватись як вірна, турботлива дружина, мама та господиня. Вони дали мені модель жінки з чисто жіночою енергією.

Ці всі прекрасні жінки показують, що жінка тільки в парі з чоловіком є повноцінною, виконує свою природню задачу (покликання). Що відносини — це праця і відповідальність, і тверде рішення бути разом, і разом старатись бути щасливими.

Дуже важливий вплив для мене — це вплив чоловіків і їх наявність в моєму житті: колись дідусь та двоюрідний брат, зараз мій папа, папа та брат чоловіка, мій чоловік. Я помічаю, що справжні чоловіки майже завжди залишаються за кадром, бо вони в цей час допомагають своїй жінці, своїй сім’ї або зайняті своїми чоловічими справами. По моїм відчуттям, наявність чоловіка в житті жінки — це необхідність, тому я хочу це відзначити.

Розкажіть про 5 людей, з якими спілкуєтесь найбільше

Якщо взяти тільки 5 і тільки тих, з ким найбільше спілкуюсь, то це: синочок, доця, чоловік, мама, мама чоловіка ( мені не подобається слово «свекруха», тому я його майже не вживаю).

А якщо порахувати усіх включно, то це наші діти, чоловік, батьки, адміністратор та директор дитячого садочка, педагоги з садочка, дуже близька подруга, подруги близькі (ще з дитинства), деякі нові знайомі. Можна розподілити їх по категоріях: є спільне житло та життя, обов’язки; є спільні справи і інтереси, є спільні знайомі; є бажання відпочивати разом, розважатись та ділитись своїм важливим, ті з ким просто легко.

Урок життя, який ви зрозуміли

Сліпо довіряти навіть і собі не завжди можна. Варто все перевіряти, досліджувати якомога детальніше. Тобто свідомо жити, розглядати речі, події, людей з усіх сторін, попередньо, знявши рожеві окуляри та здмухнувши перламутрову пудру з них, тобто дивитись в корінь. Потрібно вчитися працювати в команді, вміти правильно розмовляти з людьми, цінувати людські відносини.

Ваші цінності

Це сім’я, в першу чергу, і я в ній, як частина команди. Я завжди вибираю сім’ю.

Про що ви мрієте?

Про самореалізацію і самовираження ще й в професії, окрім сім’ї. Мрію стати дійсно самодостатньою, сильною, але і чуйною особистістю.

Базові речі/звички, які є в вашому щоденному житті

Натщесерце вода, сніданок із сім’єю, турбота про свій зовнішній вигляд, стан здоров’я та про настрій. Дізнатись про щось нове (щось прочитати, щось подивитись), трішки пов’язати з плюшевої пряжі, зайнятись йогою чи хоч трішки розім’ятись. Готувати для сім’ї, підтримувати порядок, бути в контакті зі своїм внутрішнім світом, з інтуїцією, бути в контакті з дітьми та з коханим, налагоджувати комунікації з зовнішнім світом.

Люди, з якими ви живете: хто це (розкажіть трошки про ваші відносини)

Це мій чоловік (частіше я його називаю «любий») та двоє діток — донечка Маргаритка, їй 6 років, синочок Даня, йому майже 3 рочки. Це мої найкращі друзі на скільки це можливо. Ми стараємось розуміти та чути один одного по-справжньому, разом долати виклики, бути один одному другом, підтримкою, найближчою людиною. Ми навчаємось один в одного: діти відповідальності та самостійності, любити та підтримувати — у нас, а мрійливості, вміння розслаблятись за лічені секунди, невгамовного інтересу до життя та всього оточуючого ми вчимося у наших дітей.

Що в житті ви вимірюєте? І як то робите?

Я вимірюю справи, які вдалось чи не вдалось зробити. Бажання і потреби, які вдалось задовольнити. Години, які вдалось весело, чи корисно, чи з задоволенням провести в колі сім’ї. Мрії, які здійснились. Вимірюю з допомогою усвідомлення цих процесів, подій, вражень, відчуттів. Тобто за внутрішнім рівнем задоволення, за відчуттям наповненості чи виснаженням, з допомогою фотографій.

Що ви хочете досягти

Хочу налагодити все, що стосується сім’ї та дітей, побуту. Щоб все працювало якомога автономно, щоб всі були самостійні і самодостатні. І при цьому щасливі, люблячі, дружелюбні та турботливі по відношенню один до одного. Бажаю досягти здійснення мрій та задумів, взаєморозуміння та взаємоповаги з оточуючими на різних рівнях. Бажаю подорожувати з сім’єю. Прагну мати трішки більше часу на свій розвиток, досить широке коло спілкування з цікавими людьми. Хочу розвиватись у викладанні Кундаліні йоги та в знаннях про людину, про жіночу та чоловічу природу та про суттєві відмінності між нами. Хочеться почати брати участь у благодійних проектах.

Книга/фільм/Навчальний канал

Книга з юності «Мартін Іден» Джека Лондона — головний герой став для мене прикладом, пробудив бажання розвиватись та рости. Але робити це для себе, а не для того, щоб відповідати колу спілкування чи рівню коханої людини, на відміну від Мартіна.

Книга Айн Рэнд «Атлант расправит плечи» — надихнула почати дбати про себе, прислухатись саме до своїх бажань і дозволяти собі відкривати себе справжню.

Сучасна книга нейробіолога Джо Діспенза «Сила подсознания» — приводяться різні результати досліджень та дієва практика простої медитації.

Фільми… останній, який мене вразив своєю глибиною — це «Аквамен» 2018 року. В ньому показали важливість і навіть необхідність жінці бути рівнею, рівноправною напарницею чоловікові у всьому. Для мене фільм про важливість бути самодостатньою, сильною, розвиненою особистістю. Бути в змозі себе та рідних захистити чоловік ти, чи жінка! На мій погляд дуже актуально в наші часи.

Мультфільми частіше дивлюсь, ніж фільми. Тому поділюсь враженнями і відкриттями під час перегляду «Як приборкати дракона 2». Для мене він теж про рівноправність, повноцінність чоловіка і жінки. Про взаємну, природню, мудру підтримку один одного на прикладі головних героїв-молодят. Також в мультику транслюється важливість поважати природу — не завойовувати і підкоряти її, а відкриватись, довіряти їй і жити в гармонії.

Навчальний канал — Travel and Adventure. Майже не дивлюсь телевізор через  насичене справами життя. Та коли доводиться увімкнути, то цей канал — він без реклами і з приємними телепередачами про подорожі, про світ та людей. Або ж вмикаю дитячий з мультиками — nickjunior, теж без реклами.

Про що я вас не запитала?

Думаю, що я вже про все розповіла, навіть про що не запитували.

Хочу додати, щоб жінки, які будуть читати, пам’ятали, що тут зібране все найкраще, найцікавіше в моєму житті. Але в цьому житті є будні, є щоденні необхідні справи та обов’язки. Є діти, які ще ростуть, все в них тільки формується і вони часто влаштовують крик, істерики і потребують дуууже багато мого часу (ми з чоловіком обходимось без допомоги бабуль та нянь, а в садочку доця тільки до обіду, а син ще вдома зі мною). Є життєві виклики та внутрішня робота над собою. Є втома та виснаження і мрії про спокій та відпочинок… я така ж жінка, як кожна з вас!

Дивно, що десь рік тому я тримала в руках друкований примірник «Амбітна пані», з захопленням читала про тих дивовижних жінок, про яких там було написано… і думала, а чи можливо, щоб про мене тут написали, чи я можу щось корисне розповісти? То були просто думки. Але практика Кундаліні йоги підсилює енергетику і мрії та задуми. Навіть просто думки втілюються дуже швидко! Напевно завдяки цьому мене запросили на інтерв’ю.

Дякую за увагу, і що розділили зі мною мою історію! Всім себе та любові.


Фото надані Вікторією Приймак