вдома

Марина Прісняк-Ряба та Ольга Щербакова розпитують у вінничанок як то воно, бути вдома у період війни.

Євгенія Тимчук

Я не виїхала, бо я потрібна тут своїм дітям, батькові, пацієнтам. Також консультую онлайн

Наталя Синявська

Бачила черги на виїзд з міста й у скронях відлунювала лише одна думка: «Що буде завтра?»

Оксана Дубковська

Я могла виїхати будь-де, але залишилася тому, що я так відчувала.

Тетяна Скакун

Вдома, де і стіни допомагають, я набагато корисніша і віддаю по максимуму.        

Тетяна Шаповал

Господь оберігав нас щодня і до сьогодні, і далі буде. Бог з Україною і в очах Бога

Марина Карпенко

Залишилась, бо я в себе вдома і до останнього вірю, що це безпечно. Волонтерю і малюю.

Анастасія Корнійчук

ак, я б могла поїхати до батьків у Ізраїль. Але тут моє життя, мої рідні. Як лишити

Юлія Шакула

Рішення поїхати чи залишитись має прийматися кожною родиною самостійно.

Світлана Іщук

Мій покійний батько казав, що в цей час головне зберігати холодне та раціональне мислення.

Тетяна Петрушина

Дякую друзям, які написали, що чекають у Литві та у Польщі. І в секунді зрозуміла, чому я

Ірина Дядікова 

Моє життя не вміщається в ноут і одну валізу. Тут мої батьки. Тут мої доньки і чоловік.

Катя Калашнікова

Бо дані мого рівняння з багатьма невідомими склались в цю відповідь. Тут мій чоловік, моя сім’я, мій

Олена Кулік

Не виїхала. Тому що не було часу, не було часу подумати. Чоловік тут, та й діти

Наталя Шонік

Могла виїхати в будь-яке місто, і могла залишитись. Це вибір. Мій - залишитись.

Катерина Горчакова

Залишилась у Вінниці, тому що не маю дітей і можу собі дозволити залишитись поруч з коханим.