Світлана Гаврилюк
Я ні на мить не замислювалась про від'їзд. Мій чоловік на обороні Неньки
вдома
Марина Прісняк-Ряба та Ольга Щербакова розпитують у вінничанок як то воно, бути вдома у період війни.
Таня Мартинюк
Виїжджати за кордон я не планувала, тут мої рідні, мій дім, тут я можу бути чимось корисна.
Валентина Штоюнда
На пропозиції родичів, твердо відповіла, що нікуди не поїду і буду у Вінниці.
Вероніка Лебедєва
Залишилася вдома Вінниці, бо це моя земля. Маю право на неї за народженням.
Леся Швець
Я родилася тут, тут мої батьки, діти, внуки, друзі мої і моіх дітей- кому більше треба допомога,
Ірина Боровська
Так, могла і можу. Але, що далі??? Хто ми на чужині? Ми потрібні тут. Вдома родина.
Анна Білошицька
Тут мої люди, які потрібні мені, і яким потрібна я. Відчуваю що саме тут я можу бути
Ірина Надєжда
Спочатку було дуже страшно від усвідомлення, що війна – це наша нова реальність.
Антоніна Пачевська
Я тут, бо я живу довірою до волі Всесвіту. Як астропсихолог, я знаю, що у кожної душі
Олена Ратушна
Могла виїхати, дійсно. Але не вагалась, тому що моє місце тут. Дітей вивезла з бабусею.
Ольга Материнська
Я знала, що в Україні я зроблю набагато більше, аніж з-за кордону. Зустрічатиму москалів тут
Марина Гаврилюк
Коли почалася війна, у мені визрів якийсь протест- не хочу, не поїду! Так і живемо.
Ірина Зиміна
Попри те, що війна триває 8 років, наша родина відчувала її в своєму повсякденному житті весь час.
Олена Павлова
Це був той випадок, коли ти можеш їхати куди завгодно, але нікуди не хочеш.
Світлана Пенькова
Тілом і душею тут з ним, однією сім'єю , а не десь на океані.. це не чесно