Ольга Федун
Звичайно, перші дні була тривога, але вона більше була пов’язана з невідомістю, з нерозумінням
Звичайно, перші дні була тривога, але вона більше була пов’язана з невідомістю, з нерозумінням
Так, я у Вінниці, моя сім’я, діти і батьки – усі вдома. Я волонтер уже близько 11 років.
Я навіть не розглядала цей варіант. І у мене чомусь була така віра, що тут мені буде безпечно.
Моє місце тут – у Вінниці. В мене немає поки дітей, щоб дбати в першу чергу про їх безпеку.
Тож рубрика ВДОМА – то про жінок-берегинь Вінниці і свого дому. Саме ці жінки чекають.
З першого дня війни продовжували працювати, але на волонтерському фронті поки мали на це ресурси.
За перший тиждень війни прийшло чітке відчуття, що я не хочу їхати нікуди без чоловіка.
Тішила можливість хоча б раз в пару днів бачити чоловіка, хай навіть на декілька хвилин.
Я нікуди не поїхала, тому що тут моя родина, мої друзі, моє рідне місто та багато людей
Мабуть пора, мені так буде спокійніше, коли ти поки поїдеш в гості до моєї сестри закордон