Ольга Славінська
Її шлях — про сміливість не знати, але йти. Про блокнот на Балі, жіночу гідність і проєкт, який почався з питання: “А якщо я вже не просто майстриня?”. Обережно: ця розмова може викликати бажання змінити все.
Медіа красивої жіночої впертості
Цикл матеріалів про жінок, чия сміливість доводить, що головний ресурс країни — люди і справи, які вони роблять.
А також Вінницю, бо саме вона є колискою амбітних жінок країни.
Медіа красивої жіночої впертості
Цикл матеріалів про жінок, чия сміливість доводить, що головний ресурс країни — люди і справи, які вони роблять.
А також Вінницю, бо саме вона є колискою амбітних жінок країни.
До свого десятиріччя Ambitna провела велике AI-дослідження про українських жінок і свободу — від Наталії Кобринської та «Першого вінка» до військовослужбовиць, ветеранок, підприємиць і жінок, які сьогодні впливають на правила. Воно стало початком нової рубрики Ambitna — СВОБОДА.
готуються до публікації →
Марія Буженко
Психотерапевтка, організаторка заходів, спрямованих на психоемоційне відновлення, мандрівниця.
Українки світу
Цикл матеріалів про жінок, чия сміливість доводить, що головний ресурс країни — люди і справи, які вони роблять.
Читати інтерв'ю →
Христина Дерега
Вона розвиває власну справу, підтримує жінок-підприємиць, серфить і вірить у потужність м’якої сили.Христина розповідає, чому підтримка — це вибір, як виглядає відповідальність у моменті страху, і чому варто ділитись навіть тим, що ще тільки визріває.
Ксенія Богачова
Українка з Харкова, яка після болючого розриву переїхала до Варшави й за вісім років піднялася “з посудомийки до фінансової директорки” у відомому караоке‑закладі. Вона розповідає про свій шлях: вивчила польську, здобула магістратуру, зібрала гуманітарну допомогу для України, а тепер веде блог про гастрономію, самореалізацію і важливість цілісності. Коли працюєш з пізнанням кожної сходинки — розумієш людей і будуєш справді якісні системи. Запрошує обговорити: як не зупинятись навіть у найскладніші моменти.
Анна Степанова
Про жінку, яка після 20 років у бухгалтерії пішла в психосоматику. Про маму, яка прийняла діагноз сина і почала лікування з себе. Про віру, яка не дає опустити руки. І про нову місію — створити інструкції поваги для нашого суспільства.
Вікторія Коваль
Вона — поетка, наставниця й викладачка поетики, яка не боїться мріяти вголос і втілювати свої ідеї швидко та сміливо. Пройшовши крізь біль, дискримінацію й виклики, вона перетворила свій досвід на силу й місію — підтримувати інших та відстоювати українську культуру. Її шлях — це історія незламності, творчої свободи та щоденної гідності.
Любов Сидоренко
Колись вона малювала в уяві найгірші сценарії, щойно відчувала найменший симптом. Сьогодні — психосоматолог, що допомагає іншим пройти шлях від страху до усвідомлення. Її історія — про сміливість змінити своє життя зсередини.
АННЕТ САГАЛЬ
Вона створила резиденцію, що розкриває потенціал митців і змінює життя. У світі, де мистецтво часто сприймають як хобі, вона робить його інструментом сили, терапії й дії. В інтерв’ю — про гідність, колаж як політичний жест, відповідальність за голос і місто, яке дає простір дихати.
Ольга Славінська
Її шлях — про сміливість не знати, але йти. Про блокнот на Балі, жіночу гідність і проєкт, який почався з питання: “А якщо я вже не просто майстриня?”. Обережно: ця розмова може викликати бажання змінити все.
Аліна Бистренко
Вона пережила насильство, війну, втечу, втрати й відчуття провини. Але вибрала жити — не як статус, а як дію. У цій розмові — Львів, гідність, підтримка й неймовірна внутрішня сила. Це історія жінки, яка будувала опору на руїнах — і вистояла.
Шляхетне товариство амбітних українок
Тут немає глянцевої дистанції й відполірованих біографій. Є живі голоси людей, яких війна змусила подивитися на себе чесніше, відсіяти зайве і ще міцніше триматися за свою справу.
ОЛЕНА ПАВЛОВА
ОЛЬГА БРИГА
НАТАЛІЯ ГАНДЗІЙ
АННА МОХ
Prêt-à-lire Digital
Ще до того, як слово «діджитал» стало частиною кожної другої презентації, ми взяли й зробили «Амбітну пані» цифровою.
Три випуски. Три журнали, які не треба було шукати на полиці — достатньо було відкрити екран і гортати.
Ми писали про те, що любили самі: людей, міста, подорожі, їжу, книжки, родину, красиві речі й маленькі радості, з яких насправді й складається велике життя. Без штучної напиженості й гонору — з живими фотографіями, власними історіями та героями, яких хотілося слухати.
У цих номерах було одразу кілька поколінь, розмови про зміни й пошук себе, особисті тексти авторок і навіть рецепти автентичної подільської кухні.
Ми назвали це Prêt-à-lire — готове до читання.
Тоді ми ще не знали, скільки всього згодом переїде з паперу в телефон.
Ми просто хотіли, щоб хороші історії можна було взяти із собою.
І зробили це.
Кожен має що про себе розказати.
since 2014
Це – наш архів із 2014 року. Дизайн міг порушитися. Хтось змінив справу, хтось – прізвище. Але всі ці публікації – частина нашої історії. Ми залишаємо їх публічними, бо цінуємо шлях, яким пройшли.
